4. Україна. Освоєння Залісся

Стисла редакція словника автора "Образи української міфології в історії і географії"

_____________________________________________________________________________

Ільмень-озеро. Після Володимира Святославича Ярослав Мудрий відновив Січ ("той же дзвін чув давній великий Ярослав") і розташував військові залоги на Ільмень-озері. Там і до нині ще збережені наддунайські назви (Рокушани). В основі назви "Ільмень" санскритське "il" - швидкий чи скорий, а "men" - стріла. Так козацькі дружини вшанували образ богині блискавки. Про образ богині блискавки нагадує тамтешня гідронімія.

Ільїнка. Вулиця в центрі Москви що переходить в Маросєйку. Назва "Ільїнка" передає образ Пірогощої, як богині блискавки. Пор.: санскрит "il" - швидка, та образ "Ілля Громовержець".

Калуга. Місто названо на честь богині Місяця (Діана - ???????, як Мисла). Санскрит "kala" (kali) вказує на значення "час" (період, епоха, пора), загалом, "лік часу". Місяць - Кронос, Мислич. В оточенні Калуги такі ж назви: Перемишль, Кондрово ("cond" - розум), Агеєво ("aga" - розум) та інші. Санскрит "kal" вказує також на значення "думати" та на "спонуку" (гнати, спонукати), як про роль Провідної зорі, якій присвячена назва "Україна". Старовине "халуга" - дорога, шлях. Місто Калуга - батьківщина К. Е. Ціолковського з роду Наливайко з Волині. Значення "волі" збережено у новому його прізвищі: англійською "zeal" - старанність, ретельність (грецькою "???" - рєть, воля). Ціолковський - Лемківський.

Капотня. Район в Москві. Назва вжита від санскриту "kapota" (голубка, ясочка), що передає таке ж саме значення, що й назва "Фастів" (старогрецьке "?????" - "?????" - дика голубка, ясочка, стрепет). Навколишні назви вказують на переселення з Глуховщини ("Taube" несе у собі два значення: голуб і глухий). В Глухові знаходився Анастасієвський храм (грецькою "?????????? - пробуджння від сну, возвишення). Тут сонце сходить на землею України. Річ у тому, що горлиця (дика голубка, ясочка) рано-вранці кричить на схід сонця. Так Ярославна "рано-вранці у Путивлі на заборолі киче зегзицею-незнаєм" (Слово о полку Ігоревім).

Києвець. Старовинна назва в Москві на місцевості між Воздвиженкою і Москвою-рікою, де Зачаттєвський монастир і Зачаттєвські перевулки. Старогрецькою "????" - зачаття, нести плід. В грецькій традиції "зачаття міста" мало назву "?????" - Ксилон (древко, палиця, кий, бук). Тому Зачаття (?????) України - Буковина і Київ.

Києво, Кийово. Старовинні назви в Москві. Нині - Хімки. Перейменування зроблено на основі грецької мови: грецьке "?????" означає "волога" (мокрота), що пов'язує цю назву з топонімією Волині - Мокленовим чи Жидачевим (міста на Волині та Львівщині).

Китай-город. Назва подолу в Москві (Стара площа). Ця назва вжита від грецької лексеми "????" - сокровенне місце, подол. Повторення Київського подолу. Тут довкола зберігаються київські назви: Черкаський та Старопанський провулки, Іллїнка, Маросєйка, Варварка. Його, "подолу" ("низ"), антонім - Луб'янка, (як "гора", "верх"; для пор.: "луб" - верх, або "па-луба" - верх). Луб'янка - Хохловка ("hoch" - угору, догори).

Клязьма. Ріка в Московській та Володимирській областях. Названа від українського слова "кляськати" - бити батогом ("хлеще"). Так в Україні говорять про блискавку (кляскає, хлеще). Присвята Богині блискавки, як і назва ріки Ока.

(продовження буде)