ДТП: платити чи ні?
Україна перебуває на п'ятому місці в Європі за кількістю дорожньо-транспортних пригод. У середньому близько сімдесяти громадян нашої держави стають учасниками аварій на автошляхах
Саме з цією метою було введено в державі інститут страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобілів. Сьогодні інститут обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності регулюється законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"№1961-IV від 01.04.2004 р.
До введення в дію цього закону провадився спосіб "вибивання" коштів необхідних на ремонт авто, а також так званих додаткових витрат. Але, навіть із введенням в дію цього закону і існуванням його майже 8 років, у багатьох не змінився менталітет. Це пов'язано з тим, що довіра до страхових компаній, які здійснюють виплати страхового відшкодування значно мала, але є закон, є правове регулювання, тому необхідно виконувати букву закону.
Але, кожен день ми виїжджаємо на своїх авто, кожен день ми можемо потрапити в ту чи іншу неприємну ситуацію, яка називається дорожньо-транспортною пригодою. Але, є певні речі про які необхідно пам'ятати завжди, особливо якщо Ви стали учасником дорожньо-транспортної пригоди.
Нещодавно до мене звернувся один клієнт із Києва. Він розповів свою історію, що нещодавно потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, повідомив Страховика, тобто виконав усі вимоги закону. Але, потерпіла особа прийняла дуже цікаву позицію: потерпілий не звернувся до страхової компанії із заявою, не провів експертного дослідження вартості, але надав рахунок сумнівної станції технічного обслуговування з нереальною вартістю відновлювального ремонту.
Що робити, якщо ви стали учасником дорожньо-транспортної пригоди:
Відповідно до вимог ст. 33.1 Закону України №1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01 липня 2004р., і зробив все, що вимагає того норма закону, а саме:
33.1.1. терміново повідомити про дорожньо-транспортну пригоду відповідні органи Міністерства внутрішніх справ України;
33.1.2. вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально;
33.1.3. проінформувати один одного про себе, своє місце проживання, назву та місце знаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;
33.1.4. вжити всіх можливих заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.
33.2. Учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані зберегти транспортний засіб чи пошкоджене майно в такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, доки їх не огляне призначений страховиком аварійний комісар або експерт.
Слід також враховувати, що деякі страхові компанії, які ще існують на нашому фінансовому ринку тільки-но і намагаються знайти підставу для відмови страхового відшкодування. Тому для доказу повідомлення Страховика, додатково, необхідно зателефонувати з мобільного телефону на номер, який вказаний у полісі, по-перше це буде додатковим доказом повідомленням, по-друге – виключить можливість Страховика знайти формальну підставу для відмови у відшкодуванні.
Чому Страховик не може відмовити у відшкодуванні із власної ініціативи:
Відповідно до ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що Договір, укладений сторонами з дотриманням вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу насамперед для самих сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом. Обов'язкову силу для сторін має й такий договір, який законом не передбачений, але й не суперечить йому.
Тобто, одностороння відмова від виконання зобов'язань не передбачена законом, Страховик не може відмовитися в односторонньому порядку від виконання зобов'язань покладених на нього згідно договору щодо виплати страхового відшкодування (полісу про страхування цивільно-правової відповідальності).
З наведеного вбачається, що Страхувальник зробивши усі дії передбачені договором та законом щодо сповіщення Страховика про страхову подію має бути захищений гарантіями встановленими законом, щодо відшкодування шкоди завданої третім особам.
Якщо ж потерпіла особа не звернулася з письмовою заявою до Страховика та не отримала відмови (задоволення) її, то говорити про порушене право, яке дає змогу на судовий захист передчасно.
Щодо визначення вартості завданої шкоди:
По-перше,
Порядок визначення вартості завданої шкоди регулюється
? Законом України "Про судову експертизу" від 25.02.1994 р., №4038-XII;
? наказом міністерства юстиції "Про затвердження інструкції про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень" №53/5 від 08.10.1998р.;
? "Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів" наказ Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 року
? Постанова Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 року "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах;
Відповідно до підпункту "д" п. 1.4. "Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів" зазначено, що вона призначена для визначення вартості матеріального збитку завданого внаслідок ДТП.
Більш того, проведення оцінки вартості матеріального збитку відповідно до вимог чинного законодавства з огляду на закон України "Про судову експертизу", Методику та інше повинно провадитися спеціалістом з присвоєною кваліфікацією судового експерта.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Цивільно-процесуального кодексу України зазначено, що доказами є будь-які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи .
Відповідно до ч. 2 ст. 59 Цивільно-процесуального кодексу України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У даному випадку, саме висновок судового експерта буде належним та допустимим доказом розміру матеріального збитку, а не рахунок-фактура фізичної особи – підприємця, яке не має статусу судового експерта.
По-друге,
Відповідно до п. 5.2 Методики зазначено, виклик зацікавленої особи здійснюється шляхом повідомлення про дату, час, місце огляду пошкодженого колісно-транспортного засобу (шляхом вручення виклику під розписку). Таким чином, несповіщення є грубим порушенням порядку проведення оцінки матеріального збитку, що зумовлює неможливість захисту в разі порушення експертом права на оскарження його дій.
І наостанок, пам'ятайте, що суворе дотримання вимог закону є гарантією того, що Ваші права не будуть порушені, а порушені – з більшою вірогідністю будуть відновлені
http://matsko.com.ua/
Коментарі