Спустіться на землю зі своїх біг-бордів

У гарячу пору виборів місто заполонили обличчя кандидатів у нардепи. Вони наввипередки зомбують нас спокусливими обіцянками, від яких після виборів і сліду не залишиться. Їхній ранок починається зовсім не так як ваш. Із пахучих тостів з жирненьким шаром ікри, чашки кави вартістю понад 100 гривень і не тільки. Вони прожирають у середньому 1500 гривень. І це лише за сніданок. Вони змінюють свої авто як шкарпетки і ніколи не їздили у просоченому людським потом тролейбусі. Вони ніжаться на дорогезних Мальдівських пляжах, а ви хлюпаєтесь у брудному Азовському морі. Ви живете з ними в одній країні, а , здається, на інших планетах. У вас з ними колір очей однаковий, але ваші печуть від сліз. Ваш ранок – це чашка чаю з тропічним ароматом, але всіх тих екзотичних фруктів наврядчи ви куштували. І печиво з ароматом топленого молока. Смак дитинства і…мами, яка все частіше лежить у лікарні. Вам часто телефонують із банку й просять погасити кредит, а Мальдівські пляжі вам сняться хіба що ночами. І щодня та сама дорога – за нещасну тисячу гривень зарплати, якої ледь вистачає на продукти та комунальні. І робота, на яку ви ненавидите прокидатись вранці. У тролейбусі, де таких, як ви, вранці "битком", ходить кондуктор із сумними очима, з вже давно обдертим лаком на нігтях. Чомусь його стає ще більше жаль ніж себе. Навіть жаль того тролейбуса, який вже відпрацював своїх 20 років ще в минулому столітті. А що люди? Незгодні мовчать. Або теревенять про велику політику на маленьких кухнях. Нерідко запивають ці балачки оковитою. Деякі ще голодують на Майданах, а потім користуються усіма перевагами "безплатної" медицини. Вони мають право запізнюватись, курити вишукані сигари в кабінеті, брати хабарі, будуватись хоч на Марсі і розбещувати ваших малолітніх дітей. І звісно ж, посміхатись своєю цинічною посмішкою, яку ледь помітно через надто пишні й калорійні наїдки. З екрана телевізора пропонують нам стати свідками тотального покращення . А ще запевняють нас, що ми єдина "каманда". І зовсім не важливо, що в цій команді далеко не професіонали, а вже остогидлі мордофейси з Блакитних вогників. Здається, ми дві "каманди", два світи, два інших життя. Ваші мільйони – це макулатура, яку пхають нам на кожному кроці (спасибі, що хоч даєте тут підзаробити) і біг-борди, які скрізь, навіть біля цвинтарів. Цікаво, на який там електорат ви надієтесь? А десь у старих та холодних кімнатах не живуть, а існують дітки з рідкісними і невиліковними хворобами. Їхні батьки продають все, щоб дитина прожила ще день. Вони б душу продали, якби було можна… Ваші численні біг-борди та газетки могли б врятувати тисячі життів. Кожен зайнятий, кожен поспішає. Хтось у забитий битком тролейбус, хтось –у розкішні хороми, а хтось - шукати гроші, щоб ще один день почути, як б'ється тендітне дитяче сердечко…