Панотець Несвідомий - постійник на блогах. Колись давно бачив такого на залізничній станції Кушмурун на Казахстанській залізниці. Щодня, і влітку, і взимку, той "несвідомит" виходив з батіжком на короткому пужалні на перон і, стежачи за семафором, давав команду машиністам тепловозів на відправку. Був дуже ретельний, як всі працівники залізниці. Правда, у фірменій одежі залізничників йому не дозволяли виходити, навіть у кашкеті залізничника.

Як у голові кушмурунського "диспетчера" засіла Idea fixe про рухотворчість, так само й у пана Несвідомого в голові сидить Idea fixe - все, чого Митрофанушка не знає - марення, "брєд", Пан Несвідомий щиро вірить своїм авторитетам і гадить усім, хто не сповідує їхніх поглядів, Пан вірить у непорочність несвідомитів. Так, як вірять видавці і перевидавці "Задонщини".

У свій час (початок 1960-х років) Алєксандр Зімін, аспірант Інституту історії СРСР, настільки був переконаний в непорочності "Задонщини", що засудив "Слово о полку Ігоревім" як плагіат. Він написав "роботу", в якій "доводив", що "Слово о полку Ігоревім" - ніщо інше, як копія першої редакції "Задонщини". Правда, "першої редакції "Задонщини" не знайшли, але у А. Зіміна був "козир" - "Якщо перша редакція буде знайдена" (!!!). У той час в інституті було виготовлено 100 примірників ротопринтного тексту роботи А. Зіміна і покладено в шухляду.

Досить прочитати текст "Задонщини" отця Сафонія, щоб переконатись, що цей твір із циклу "Военных повестей Древней Руси", цілковитий ремейк "Слова о полку Ігоревім". Однак, як це завжди було в радянську добу, знайшовся "відомий російський історик", який те ротопринтне видання опублікував недавно - у 2003 році. І що ви думаєте? Знайшлись чимало істориків, які зашушукали: "Зімін довів, що "Слово о полку Ігоревім" - підробка". Останній раз почув ці слова від доктора історичних наук А. Т. на лекції в Бібліотеці імені Леніна в Москві. Є такі "словоплюї" і в Україні.

Просте прочитання "Задонщини" свідчить, що укладач "Задонщини" цілком не збагнув більш як 20 висловів автора "Слова о полку Ігоревім". Але, якщо автор "Задонщини" не знає, що означає той чи інший вислів "його тексту", то чи можна вважати такий текст первісним? Ось простий приклад. Автор "Слова о полку Ігоревім" вживає вислів "кричать тєлєги" ("кричать стрільці", бо у нього "тєлєги" від латинського "telum" - "teliger" - списоносець, метальник стріл), а укладач "Задонщини" переписав так: "Скриплять тєлєги". Повторимо: таких помилок більш 20.

Отець Софоній все-таки мав завдання творити "літературу". А яке завдання мають нинішні несвідомі з науковими ступенями і без оних? Крім незнання і жаху перед "системою" таких самих? На той же копил, що у нашого "Несвідомого". Хоча у нашого "Несвідомого" - Idea fixe. Всього навсього.

Продовження буде.

Оксентій Онопенко

місто Москва, Російська Федерація