Навіть при німецькій окупації України людей забезпечували краще, ніж за комуністичної. То хто більший фашист: Сталін чи Гітлер?
Будь яка окупація – це горе, сльози та смерть людей. Це терор та насилля, вбивства і знущання, голод та розруха, моральне та суспільне виродження.
Нещодавно до рук потрапив цікавий документ.
Це розпорядження начальника тилу групи армій "Південь" за 14 липня 1942 року. В ньому зокрема говориться:
"Із 29.01.42 р. вступили в силу наступні продовольчі норми для цивільного населення:
Максимальні тижневі норми (у грамах):
А) для населення, котре не працює ...(нормальні споживачі): м?яса та м'ясних продуктів– не належить, жирів – 70, хліба – 1500, картошки – 2000;
Б) для населення, котре займаються корисною працею(працівники харчової і деревопереробної промисловості.., ремісничих підприємств, фабрик, підприємств єлектро-водопостачання і т.п:
м'яса і м'ясних продуктів: 100, жирів– 100, хліба– 2000, картошки– 2500. цукру – 125".
Для вільнонайманих вермахту пайки були більш вагомими. Їм також видавали мармелад, крупи, ячмінне кофе.
Це розпорядження містило ще один цікавий пункт:
" д) для дітей віком до 14 років і євреїв продукти забезпечуються відповідно із половинною нормою, що вказана у пункті а)".
Тобто навіть дітей мали забезпечувати продуктами харчування.
Документ є документ. У ньому вказані граничні норми. Тобто населення окупанти могли забезпечувати і меншим продпайком. Але ж це вроді окупанти гітлерівської Німеччини.
І пригадую розповідь своєї бабусі, коли за радянської влади в ті часи видавали на трудодень по 100–150 грам зерна. За рік на трудодні отримувала неповний клунок трухи, бо третину становили домішки. В сім'ї її мама та 2 сестрички померли від голоду. Ось так комуністичний окупаційний режим дбав за українців.