Соціальне благополуччя народів засновується на соціальному  (тобто політичному, економічному, правовому, моральному) порядку. Нормальний соціальний порядок – це стан суспільства, що виникає в результаті функціонування соціальних феноменів  відповідно до природних законів життя суспільства. Правовий порядок (правопорядок) є фундаментальна складова соціального порядку. Його можна визначити як стан суспільства, що виникає в результаті функціонування соціальних феноменів відповідно до законів природного права, закріплених людьми у чинному законодавстві.

Як свідчить досвід, існує наступна закономірність:  чим досконаліше соціальний порядок (і його складова – правопорядок) в суспільстві,  тим благополучніше життя людей.  Цю закономірність досить точно відображає наступна притча. Колись один чоловік прийшов до мудреця і запитав його: "Що мені потрібно зробити, щоб мій син був щасливим?". Мудрець відповів: "Зроби так, щоб твій син був громадянином держави, що має найкращий порядок!".  Не праця або земля, природні копалини і тому подібне, як може здатися  на перший погляд, а саме правопорядок є джерелом благополуччя людей. Досить придивитися до способу життя різних народів світу, щоб виявити наступну закономірність: найбільш благополучні ті народи, в яких найкращий правопорядок.

Відповідно до вказаної соціальної закономірності можна зробити висновок: жодні реформи в сучасній Україні не можуть привести до бажаних реформаторами результатів, якщо вони не будуть пов'язані із створенням в Україні прогресивного соціального, у тому числі правового, порядку. Наприклад, на цій закономірності грунтувалася реформа американського суспільства, здійснена під керівництвом президента Франкліна Рузвельта у відповідь на соціальну кризу, породжену Великою депресією. У основі розробленого по останньому слову науки під його керівництвом "Нового курсу" знаходилися заходи по створенню нового, прогресивного соціального (і правового) порядку. Тому стали успішними здійснювані відповідно до "Нового курсу" політичні, економічні, правові і моральні реформи в США.

Виходячи з цього, можна стверджувати про унікальну роль  правопорядку для прогресивного розвитку українського суспільства. Відсутністю усвідомлення цієї ролі українськими реформаторами пояснюються хронічні невдачі усіх проектів реформ в Україні. Злочинність і інші правопорушення, що руйнують правопорядок, зводять нанівець будь-які політичні, економічні, правові і моральні реформи в Україні. Особливо це стає очевидним, якщо розглянути, наприклад, роль корупції в протидії соціальному (політичному, економічному, правовому, моральному) прогресу в Україні. Її руйнівна дія на політику, економіку, право, мораль перетворює благі наміри реформаторів на протилежні цим намірам результати.

В Україні сьогодні сиптомы кризи правопорядку очевидні. Інтегральною ознакою цієї кризи є такий феномен як зловживання законом. Це зловживання здійснюється двома способами. Перший спосіб зловживання законом - це корупція кризового типа, злоякісний характер якої виявляється в тому, що сьогодні в нашій країні хабара потрібно давати не лише за вчинення незаконних діянь, але і за те, що належить громадянам за законом. Таким чином, грошима підміняється закон: "гроші - сильніше за закон".  Другий спосіб зловживання законом – це монополія державної влади на використання закону. Таким чином, закон стає всього лише "слухняним" інструментом  в руках людей, що мають владу, тобто в наявності ознака: "влада – вище за закон". Тому, той, хто сьогодні в Україні хоче бути вище за закон – бореться місце у владі, а той, хто хоче бути сильніше за закон, обзаводиться відповідними сумами грошей.  За допомогою влади і грошей відбувається експлуатація закону на шкоду тим, хто в нашій країні не має ні влади, ні грошей, тобто мільйонам звичайних громадян.

Такий стан речей перешкоджає формуванню в Україні правопорядку, без якого неможливе  благополуччя народу.

Де ж вихід? Якщо придивитися до досвіду прогресивних суспільств, то можна виявити наступну закономірність: "яка правова культура народу – такий і правопорядок він має". Той факт, що в Україні нині діє формула "гроші – сильніше за закон, а влада – вище за закон" - це віддзеркалення дефекту правової культури громадян. "Правове" громадянське суспільство і "правова" держава можуть побудувати лише "правові" громадяни, тобто громадяни з розвиненою правовою культурою. І ніхто інший  за них цю місію виконати не може – такий закон суспільного розвитку. Звідси, висновок: лише те, що сприяє формуванню правової культури у громадян України приведе до прогресу нашої країни. І той, хто може цьому допомогти –  може найбільше зробити для  процвітання України!

Олександр М. Костенко