Затишні географічні координати
Нещодавно випала нагода послухати про Київ. Дізнавшись про моє походження один з польських професорів вирішив поділитись своїми спогадами. Мої вуха концентрувались на власних назвах, а мозок малював добре знані картинки. Навіть не зважаючи на польську вимову слова були мені рідні: Padol, rzeka Dnipr, Lavra, Dynamo Stadium.
Було важко втриматись в аудиторіях і не побігти за ту тисячу з гачком кілометрів. Та подумки я вже там. От осіннього вечора після закінчення навчання з Марійкою ми знов йдемо від Лук'янівської до Майдану пішки. Адже вулиця Артема у вечірній час перетворюється на суцільний потік авто. Через хвильку я вже у кав'ярні з Крістіною на розі Саксаганського й Великої Васильківської. З такою ж чашечкою кави колись заговорившись зі своїм хлопцем і ми з парку Слави потрапили, через якийсь будівний майданчик, на територію Лаври. Чи от ще згадуються з останнього - новорічні пошуки найгарнішої ялинки. Для цього довелося пройти чи не з весь центр: Майдан-Бесарабська-Льва Толстого-Володимирська-Контрактова площа-Європейська площа...
- To je?li Pani jeszcze kiedykolwiek bedzie mia?a ochote pogada? ze mn? na temat Kijowa albo Filozofii polityki uprzejmie zapraszam na dy?ur.*
Виходячи з кампусу університету я відчула, як настрій починає керувати мною. Крутити і вивертати з середини спогади...то була моя перша топографічна меланхолія.
Десять сонячних київських днів - все що потрібно для лікування такої хворобки. Та у Польщі, без рецепту лікаря, в аптеках можна купити тільки слабкі знеболюючі і пастилки від кашлю...
*Якщо виникне бажання поговорити про Київ чи Філософію політики, запрошую в окреслені години прийому.
