Щовиборів кандидати у депутати били і б`ють себе в груди, клялися і клянуться зняти з себе та колег депутатську недоторканість. А після цього, ось уже 21 рік, про це успішно забували і забувають. Нині ж про аксіому "всі рівні перед Законом" взагалі рідко хто  згадує. Аби не дратувати виборців. Та й Закон у нас став просто законами. Особливо про мовні засади. Тож вічний жах триває...

Прокинувся Нардеп Олігархович у холодному поту, на зап'ястях рук явно відчуваючи сліди від наручників. Але тут же й заспокоївся: він сидів на своєму місці в сесійній залі, а доповідач, б'ючи себе в груди, закликав усіх до зняття з себе недоторканності, і він пригадав свій сон від початку і до кінця.

Наснилося йому, що вчився у школі так собі, зірок з неба не хапав. А навіщо? Батьки все для нього зроблять. До того ж був великим ледацюгою і неабияким, на межі криміналу, шибеником. Вийшов останнім у класі. Розгульне, напівбандитське легке життя, а згодом - злодійсько-рекетське, запросто вписало його, вже з деякими накопиченнями, у перебудову, прихватизацію і демократію. Якби впливовий родич не зробив його співзасновником, а згодом і президентом спочатку сумнівної, з відмиванням брудних грошей, фірми, а потім, завдяки скупленим майже задурно у голодних "акціонерів" фабрик і заводів акціям, - ВАТ чи ЗАТ, то все одно він став би і президентом, і депутатом (купив місце в одній із партій за кільканадцять мільйонів "зелених") через сотню інших осіб - братів, сестер, рідних, двоюрідних, дядьок і тіток, кумів і сватів та просто колишніх "братанів". Він народився у своєму клані, який не міг обійти його при розподілі земних благ.

Працюючи в поті чола над покращенням життя своїх виборців, Нардеп Олігархович чимало зробив для поліпшення їхніх соціальних умов: придбав на імена своїх матері, яка живе в селі, тещі і двоюрідного дядька по величезній квартирі у Києві загальною вартістю 12 мільйонів доларів. Тим самим суттєво зменшив чергу на житло в столиці, на якій вони, правда, й не стояли. Звільнив для талановитої сільської молоді три місця у престижних українських вузах, відправивши своїх дітей на навчання в Ітон, Оксфорд і Кембрідж. Сам же скромно від квартири у Києві відмовився, взявши натомість, аби тільки не порушувати прийнятий Верховною Радою закон, якісь там 300 чи 500 тисяч гривень компенсації. До речі, задля цієї ж законослухняності вимушений був брати і матеріальні допомоги на бідність, і лікарняні, і оздоровчі на курорти світу, і щомісячні відрядні, особливо за кордон, і компенсації за невикористані безкоштовні проїзди громадським транспортом... Для себе ж за довгі роки самовідданого служіння Україні та народу, про що свідчить звання Героя України, Міністров домігся лише 17 га землі з лісом під Києвом, на яких, знову ж таки на виконання закону про всебічний розвиток підростаючого покоління, спорудив великий дитячий майданчик і футбольне поле, будинок на 1000 кв.м вартістю 30 млн. доларів. Внутрішній бік паркану навколо ділянки виклав напівкоштовним камінням, що обійшлося всього-навсього у 3 млн. доларів.

Офіційно ж за ним числиться, згідно з власноруч і чесно заповненої декларації про доходи лише квартира загальною площею 100 кв.м і 170 тис.грн зарплати. У членів родини доходів теж нема. Як і рахунків у банках та акцій.

Про його глибоку релігійність, моральну чистоту, любов до природи і тонкий смак свідчить споруджена ним церква з окремим входом для сім'ї з боку маєтку, альтанка, штучні озера з коропами, фонтани, льохи з дорогим іспанським вином, фізкультурно-оздоровчий комплекс, до якого веде 200-метровий підземний тунель, будиночки для садівників, місця для барбекю. Дороги і алеї освітлюють дорогі, ковані вручну ліхтарі.

Ставши засновником громадської організації, депутат Міністров добився виділення йому з Держбюджету 3,5 млн. грн.

...І тут йому раптом перемкнуло. На останній перед новими виборами сесії, відчуваючи нутром непрохідність його кланової партії і вловивши загрозливі настрої надуреного і зневіреного електорату, він раптом попросив слова і заговорив не властивими йому до того "понятіями", пропонуючи ідеї, які ще вчора здавалися йому крамольними і антидержавними. Ніби хтось інший виштовхував із його горла фрази, абсолютно протилежні народженим у його сірій, покритій жиром, речовині. З вибалушеними від жаху очима слухав він сам себе.

- Наші політики, обіцяючи рай земний виборцям, успішно розбудовують його лише для себе, - почав він. - Звідки з'явилися у фешенебельних ресторанах, з мармуром і позолотою навіть у туалетах, народжених невідомо звідки як гриби після дощу, юні красуні з довгим, як їхні ноги, манікюром, глибоким декольте і пупком із перлом, прозорістю суконь, пальцями, внизаними перстнями з діамантами та ізумрудами, дорогоцінними ланцюжками на ногах, взутих у високі золото-шпильчасті туфлі? - гнівно запитував Нардеп Олігархович у завмерлого депутатського корпусу і міністерської ложі. - З яких дореволюційних дворянсько-купецьких чортополохів винурили ці товстенькі, з бездумними, наповненими лише жадобою до грошей і розваг очима, молодики? Це - так звана "золота", не внутрішньо, а зовнішньо, молодь, наші діти - діти скороспілих мільйонерів із товстими волохатими пальцями, всуціль окільцьованими печатками та обручками, у тисячодоларових костюмах, туфлях і годинниках із платиною, модною нині неголеністю і втомленим від заморських пляжів та перегодованим, переситим усім виглядом. Вони повільно, знехотя - а куди спішити? - потягують 800-доларове Шампанське або за 20 тисяч доларів вино "Domaine de la Romanee-Conti" врожаю 1985 року, заїдаючи його всілякими суше і заморськими молюсками. Волохаті пальці-щупальці мимоволі і без упину плетуть із повітря гроші, гроші, гроші, сподіваючись за безцінь скупити всю Україну.

- Як можна стати мільярдером за 5-10 років? - гримів голос оратора в притихлому залі і тут же називав джерела українського капіталу: рекет і бандитизм, хабарі, прихватизація, фінансові та інші піраміди, криміналізація економіки, тінізація, відмивання грошей, фірми-одноденки, паперові махінації з поверненням ПДВ, підпільна конвертизація, офшорні зони, розкрадання державних коштів, продаж місць і посад, земельні і майнові спекуляції, торгівля державними інтересами...

- Інших джерел бути не може, стверджував Міністров не своїми словами, - бо потомcтвенних мільйонерів Союз не штампував, а давно вивів під чисту. Тим часом за один останній рік на Україні з'явилися десятки нових доларових мільярдерів.

Сьогодні новітні апаші прагнуть служити в міліції, а професійні злодії - видавати газети, купувати телеканали і займатися політикою. Вбивають і грабують, та й то під "кришою" перших лише "шестьори" - новачки, провінціали і хлопчаки, які, відчувши запах смаленого, негайно записуються в міліцію, прокуратуру, суди, одним словом стають юристами.

...30 тисяч цілком самодостатніх, самозабезпечених багатіїв, більшість із яких ще й користуються пільгами, не декларуються і не платять належних податків, особливо з надзвичайно розкішної і багатоступеневої географічно та вимірно нерухомості. Маючи чималі відсотки з капіталу, вони ще й не соромляться отримувати з Держбюджету зарплати, матеріальні допомоги, компенсації, премії, лікарняні, відрядні (особливо за кордон), пенсії. Тут вам увесь добробут населення і його платоспроможність, уся соціальна політика.

- Але ж хто з нас, панове мільйонери-депутати-міністри-держслужбовці, хто з олігархів і багатіїв добровільно відмовиться від бюджетної копійчини?! Такого щось не помітно. Хоча кожен із нас міг би зі своїх відсотків на капітал сам виплачувати пенсії не одній тисячі бідних своїх співвітчизників і цього на своєму столі та на собі не відчув би! - сміло кинувши у зал цю тираду, Нардеп Олігархович боязко озирнувся.

- Чому б нам не скористатися досвідом нашої незалежної сестри-однолітки Грузії? - запитав хтось його власним голосом. - У Кримінальному Кодексі її з'явилася стаття "належність до злодійської спільноти (злодіїв у законі)".

- Ти злодій? - прямо запитують там.

- Так, - відповідає злодій.

І звідси відповідний висновок і відповідне покарання. Адже неписані злодійські закони вимагають публічної правди на це запитання.

Так, конфісковані у злодія в законі Захара Калашова ("Шакро") та його спільників маєтки - 5 розкішних особняків на чорноморському узбережжі (Урекі) вартістю 15 мільйонів доларів - передано під санаторії.

Борячись із корупцією держслужбовців, свого часу Саакашвілі повністю розпустив ДАІ, масово звільнив митників, а міліцейські райвідділи в повному складі відправив за грати. Навіть тро- і двоюрідні родичі, тещі і свекрухи держслужбовців мають звітувати, за які кошти побудувалися чи придбали машину.

Уникнути покарання корупціонери можуть, повернувши в Держбюджет вкрадені суми. Скажімо, за свободу зятя Шеварднадзе Георгія Джохтаберідзе його дружина заплатила 15,5 млн. доларів - місячу виплату пенсій і зарплат грузинським вчителям, а дочка аджарського князька Аслана Абашидзе - 22 млн.доларів.

- Ніде в світі немає такого розриву в зарплатах і пенсіях, як у нас, - підсумував, не тямлячи себе, Міністров. - Там - у 3-5 разів, у нас - у 30-50. Ще й пільги і привілеї для нас із вами! Між тим, Президент УНР Михайло Грушевський жив у Києві на Паньківській,9, де здавав у найм квартирантам вцілілий від пожежі власний 3-поверховий флігель. З цього його сім'я й жила. Державна ж його дача аж ніяк не рівня нинішнім палацам. Лише більшовицька влада запровадила в 1917-му раднаркомівські пайки. З 20-го року постійно їх збільшуючи. Скажімо, Леніну і Троцькому належало давати червону або чорну ікру, Сталін замість неї брав щомісяця 15 курей.

З року в рік пайки, привілеї і пільги для партноменклатури і владців зростали. Відкинувши більшовизм і совєтізм як такий, ми з вами - нардепи і чільники незалежної України - ці пайки залишили собі, значно їх збільшивши і вдосконаливши. Ганьба нам усім! Слава українському народу! Слава Україні! - закінчив Нардеп Олігархович і полегшено зітхнув.

І раптом на його здивування зал вибухнув шаленими оплесками. Ніби під чиїмось гіпнозом одразу були одностайно прийняті всі пропозиції Міністрова - про зняття недоторканності, відмову не тільки від пільг і привілеїв, а й від своїх зарплат і пенсій, і повернення усього набутого за 20 років керування державою у бюджет для збільшення зарплат і пенсій людей, допомог на дітей тощо до європейського рівня. Тільки податок на нерухомість площею більше 200 кв. м і на землю більше 20 соток на чоловіка дозволив збільшити Держбюджет удесятеро. Тієї ж хвилини вступили в дію відповідні, на кшталт грузинських, зміни до КК України.

При виході з будинку Верховної Ради усіх присутніх на сесії невідомі люди в цивільному ввічливо запитували "Ви - злодій?". "Так",- чесно відповідали депутати, міністри, губернатори, чиновники... У повітрі стояло суцільне клацання наручників. Зійшлися вони і на зап'ястях бідного Нардепа Олігарховича.

Аж тут він прокинувся... Навколо нічого не змінилося. Назавтра все було по-старому. Передвиборні обіцянки не пройшли... Зате на порядок зросло фінансування з держбюджету на утримання Нардепа Олігарховича та його колег "по нещастю".

Примітка: у збірному образі Н.О.Міністрова використані опубліковані у пресі дані про маєтності, чесноти і оборудки можновладців і нардепів.

Василь АЛЄКСЄЄВ