На роботі, начитавшись виборчих списків блоків і партій, ми з молодим колегою виходимо покурити. Мабуть, у нього перед очима досі стоять ті списки, бо він раптом каже:

— Я оце підрахував, у мене в житті була вже двадцять одна серйозна душевна драма!

Юний колега вартий поваги: це виходить по одній драмі на рік, якщо рахувати від дати його народження. А втім, усе залежить від того, як трактувати поняття "серйозна душевна драма", а також — від системи підрахунку. Я, приміром, для зручності розділив би цей список на три частини.

Перша була б найбільшою. Про цю частину списку ти починаєш думати вже у зрілому віці. Й бачиш, що сюди увійшли б усі ті кандидатки, які могли бути твоїми, але не стали, бо ти, лопух, не помітив поданих тобі знаків. Це список для твоїх покаянних молитов за гріхи, яких ти не робив, і саме тим согрішив.

Через одну з тих дівчат я умирав тричі

Друга частина була б, як у всіх. Це те і є, що зазвичай зветься донжуанським списком. Він може бути більший чи менший. Там усе гаразд, там усі гарні й розумні. Слава Богу, їх не дуже багато, бо з роками душа втомлюється з вдячністю всіх згадувати.

І нарешті третя частина. О! Сюди входять ті душевні драми, які, за всіма ознаками, трапляються лиш раз у житті. Я недавно підрахував і здивувався: таких, єдиних у житті драм, у мене було дев"ять. За іншими обрахунками — сім, бо через одну з тих дівчат я умирав тричі, раз до армії і двічі опісля. Цей список дуже помагає у поважному віці. Як тільки з вами щось трапляється, ви витираєте сльози й соплі, вдягаєте на носа окуляри (бо без них списку вже не видно) читаєте й кажете: "Еге! Дев"ять! Ну, нехай навіть сім! І нічого, живий, дай вам Боже того самого. Наше дєло правоє, і ми побєдім!".

×