По-літературному правильно буде — "гратися у війну". Але я не знаю, де так висловлюються. У нас кажуть: г у л я т ь у в о й н и. Так само, як гулять у футбола або в жмурки.
Слово гулять — універсальне. Один мій приятель, актор, навіть каже: "Я Лєніна гуляв!". Воно якось точніше й веселіше звучить. І Ленін той наче такий безтурботний, ще ніяких дурниць не наробив, просто — гуляв.
Ну, і — война. У такому слові все ясно, яка саме ця война й хто з ким воює.
Колись, як нас іще по селах було багато, ми так і гуляли: ділились на наших і німців.
В німці йшли ліниві, бо німецький автомат робиться простіше, з молодого клена. В нього перші гілки одростають майже перпендикулярно до стовбура, одпиляй — ось тобі й готовий "шмайсер".
А совєцький ППШ трудніше зробити: для його круглого диска треба знайти дерев"яне коліща од дитячого візка, а тих візків і за наших часів майже не було вже, а тепер і не знає ніхто, що воно таке.
Німці в бою — ніякі. У нас був такий Коля Кузя, або Коля Малий. От він бере свого "шмайсера" і стріляє задом наперед. Йому всі кричать, і німці, й наші:
Тепер той Коля — десь директором школи
— Ти чого стріляєш не сюди, а отуди?!
Коля їм каже:
— А, може, то я такий дурний німець?
Ми довго йому це нагадували, аж до десятого класу, коли вже не гуляли у войни.
Тепер той Коля — десь директором школи.
Воно так: коли перестаєш гуляти, то войни наче вже й нема.
Та й людей поменшало, нема кому. Але от якось приїхав я додому, в село. А там всього два хлопці — наш Іван і ще один такий самий. Вони залізли в залізну бочку й звідти відстрілюються од когось. А на діжці написано крейдою, великими літерами: "Нємци дуракі!".
Ото таке.
2 
35413
Коментарі
6