— Батьки ще до мого народження знали, що не матиму трьох кінцівок. Вони подарували мені життя. Це просто диво, що Господь дозволив мені передати цей дар далі, — каже 24-річна Мелек із Данії. Не має ніг і правої руки. Виховує сина 9-місячного Сеймі.

Із майбутнім чоловіком Мехметом познайомилася в 14 років у компанії друзів. Тоді він тільки-но приїхав із Туреччини.

— Я мав чимало дівчат, — розповідає Мехмет. — Але нікого так не любив, як Мелек. Мені багато хто радив покинути її, але за такі слова я ладен убити.

Пара почала зустрічатися, коли обом виповнилося 18. За чотири роки одружилися. Весілля влаштували в Туреччині. Данія їхнього шлюбу не визнала. Ще через два роки Мелек завагітніла.

— Завжди хотіли дітей. Гінеколог казала, що не зможу народити, — говорить Мелек. — Зраділи, коли тест на вагітність показав дві смужки. Робила його шість разів. Лікарі радили аборт, але я не погодилася.

Мелек хотіла народжувати природним шляхом. Перейми почалися завчасно, тому акушери зробили кесарів розтин. Народився здоровий хлопчик завважки 3,6 кг.

— Друзі й родичі завжди були раді допомогти глядіти дитину. Та й на пенсію я цілком могла би найняти няню, — продовжує Мелек. — Але ми вчимося все робити самі. Мехмет ходить на роботу, а я дбаю про сина і готую. Єдине, чого не можу сама, — помити Сеймі. Важко втримати його. А сповиваю і годую швидко. Плануємо переїхати до більшої квартири з дитячою кімнатою, і щоби там було просторіше нашому собаці Ченелю. В будинку обов'язково має бути ліфт.

×