Про щонайменше 57 жертв серед в'язнів у тюрмі Альтаміра у бразильському штаті Пара повідомило місцеве видання "Глобо". Під час бунту ув'язнені захопили частину будівель і влаштували безлад. Тривав майже 5 год.
Десятки в'язнів задихнулися через влаштовану в одному з будинків в'язниці пожежу. 16-м — відтяли голови. Ними в'язні імітували гру в футбол.
Двох наглядачів взяли в заручники, але незабаром звільнили. Бо основною метою підпалу був напад на ув'язнених із банди конкурентів.
Тюремні бунти — досить поширене явище у Бразилії. Країна посідає третє місце в рейтингу держав за кількістю ув'язнених. Більше їх тільки у США та Китаї. На четвертому місці — Росія.
У бразильських виправних установах перебувають 700 тис. людей. Нечисленні охоронці не можуть зупинити безлад.
У Бразилії діють дві крупні злочинні групи: "Перша столична команда" із Сан-Паулу й "Червона команда" з Ріо-де-Жанейро.
Італо Ліма, працівник Федеральної лабораторії досліджень жорстокості, каже, що протистояння цих угруповань у тюрмах на півдні та південному сході Бразилії триває понад 20 років.
"Перша столична команда" почала розширювати діяльність на півночі й північному сході країни, де живе велика частина бразильської молоді. Там же хотіла налагодити свою роботу і "Червона команда".
Якийсь час вони співпрацювали. Ймовірно, на ґрунті постачання наркотиків і зброї.
2016-го взаємодіяти припинили. У північно-східних регіонах "Перша столична команда" розпалася на дрібні угруповання і втратила вплив.
За словами Роберто Магно Реіс Нетто, дослідника в області громадської безпеки Федерального університету Пари, на їхньому місці з'явилася банда "Командо клас А". Її члени й розпочали масові заворушення в місцевій в'язниці.
— Такі варварські методи використовують переважно дрібні банди. Коли угруповання недостатньо сильні і стабільні, вони застосовують брутальніші методи насильства. Щоб залякати й показати, хто тут господар, — каже дослідник.
Потужні угруповання не влаштовують подібних розправ, бо не хочуть привертати до себе непотрібну увагу.
2011 року недалеко від Альтаміри почалося будівництво великої гідроелектростанції Белу Монте.
Реіс Нетто розповів, що за лічені роки з малого провінційного містечка Альтаміра перетворилося на 110-тисячне галасливе місто. Туди стікалися не тільки ті, хто шукав роботу, але й злочинці.
Наявність річки дозволила транспортувати наркотики за різними напрямками.
Водночас активна боротьба уряду з наркотрафіком в останні десятиліття призвела до переповненості в'язниць.
У тюрмі Альтаміра, розрахованій на 200 людей, під час бунту в понеділок виявилося 309 ув'язнених. Утім чиновники заперечують, що вона переповнена.
У Бразилії утворилося замкнене коло: держава бореться зі злочинністю, відправляє в тюрми все більше людей. В'язниці з навантаженням не справляються. Члени банд отримують владу. Вербують нових людей в угруповання. Ті, виходячи на свободу, стають ще більшими злочинцями, ніж до ув'язнення.
Через погану підготовку працівники в'язниць не можуть впоратися з проблемою. А низькі зарплати не сприяють залученню досвідчених фахівців.
— Навіть у відносно багатому штаті Сан-Паулу на кожного тюремного наглядача припадає 300–400 ув'язнених, — каже соціолог Каміла Діас в інтерв'ю агенції "Ройтерз".
У січні позаторік понад 130 людей загинули під час заворушень у кількох в'язницях. У травні цьогоріч за один день 40 людей убили в чотирьох різних в'язницях міста Манаус у штаті Амазонас.
Після інциденту в Альтамірі бразильський президент Жаір Болсонару пообіцяв побудувати більше в'язниць на території країни й запровадити там жорсткіший контроль.
Проте більшість виправних установ перебувають під контролем місцевої влади. Вони ж скаржаться на відсутність бюджетних коштів. Фінансування в'язниць не є пріоритетом ані для уряду, ані для суспільства.
4 
35413
Коментарі