Перед новорічними святами 2004 року батьки росіянина Юрія Полєжаєва, матроса Тихоокеанського флоту, зателефонували до військової частини привітати сина. Їм сказали, що хлопець утік.

— Ми відразу відчули щось недобре, — згадує матір Юрія Надія Григорівна. — Він служив на Російському острові в затоці Петра Великого, що в Японському морі. Від нас нічого не приховував. В армії йому залишалося бути лише п"ять місяців.

Командування частини заспокоювало родичів. Мовляв, від острова до землі — 8 км, тому втекти не можна.

— Побігає й повернеться, — казали батькам.

Тоді вони звернулися до гарнізонної військової прокуратури. Там їм нічого не розповідали. Полєжаєви самотужки організували пошуки на острові, опитали місцевих жителів. Проте й це не дало результатів.

Через півтора року, влітку 2006-го, батьки почули новину: навесні водолази-любителі в бухті, що за 500 м від берега, знайшли скелет людини в військовій формі. До ніг був прив"язаний камінь. На формі значок із прізвищем Полєжаєв та бойовий номер.

Командування військової частини дізналося про це від міліціонерів. Однак батькам загиблого нічого не розповіли. Про смерть сина їм розповіли знайомі.

Нині розслідування справи про смерть Юрія Полєжаєва триває. Експертиза скелету підтвердила, що під водою лежав саме він.

Матері Полєжаєва повідомили, що перед смертю сина побили троє солдатів. Зараз прокуратура має одного підозрюваного.

×