До білоруського села Веснова потрібно їхати близько чотирьох годин автобусом із Мінська. Невеликий населений пункт розташований у кінці дороги, посеред лісу.
Там працює дитячий будинок для розумово відсталих сиріт. Нині в ньому живуть 150 вихованців із фізичними вадами. Їм від 5 до 18 років. Батьки від них відмовилися. Кажуть, що недуги дітей розвинулися через радіацію після вибуху на ЧАЕС.
— Коли ми прибули сюди 2002-го, сиріт було менше. Однак вони жили в жахливих умовах, — розповідає працівниця ірландської організації "Міжнародний проект дітей Чорнобиля" Сюзан Різ. — Такої антисанітарії наш персонал ще не бачив.
Ірландці допомагають притулкові вже понад 15 років. Щороку до білоруського села приїздять добровольці. Вони доглядають за дітьми-інвалідами, привозять одяг, ліки. Волонтери також учать своїх білоруських колег і оплачують роботу кількох із них.
— Нам показали вісім відділень, — каже Різ про свій перший візит до притулку. — Скрізь діти липли до нас, як мухи до меду. Вони обіймали за ноги, тримали за одяг, чіплялися за шию. Був один хлопчик, який дивився на мене, плакав і постійно повторював: "Мама! Мама!". Невже я так схожа на його матір, яка його тут залишила?
Друге відділення у притулку називають матрацною кімнатою. Там діти сидять на підлозі, бо не можуть ходити. Від народження через вплив радіації у них неправильно розвинуті кінцівки.
Аварія на Чорнобильській АЕС, що розташована поруч із білоруським кордоном, сталася 26 квітня 1986 року. Після вибуху реактора в повітря потрапило у 100 разів більше радіації, ніж після бомбардування Хіросіми та Нагасакі.
Під час трагедії на території, яка зазнала найбільшого зараження, проживали близько 7 млн осіб, серед яких — 3 млн дітей. Сьогодні понад 5 млн чоловік продовжують жити в заражених зонах.
8 
35413
Коментарі