— На вершинах гір сніг лежить навіть улітку. Маю фотографії, де видно, що білі шапки біля міста стали темно-жовтими. Контраст разючий. Місцеві ніколи подібного не бачили. На машинах чи речах, що сушаться на свіжому повітрі, слідів смогу не помітив, — розповідає українець 33-річний Євген Сіваченко з Катеринополя Черкаської області. Живе у Новій Зеландії 4,5 року, зараз у місті Лінкольн.

— Коли вітер дме із Вест Кост (західне убережжя. — ГПУ), приганяє смог австралійських пожеж. Здається, все в тумані. У повітрі відчувається запах гару. Смог дійшов за 2,5 тисячі кілометрів — така відстань від Австралії до Нової Зеландії. Це як від України до Великої Британії. Щойно вітер змінюється, повітря стає чистішим.

Друзі запланували відпустку в Австралії, якраз на Вест Кост, але не поїхали. Там досі палають пожежі і смог набагато сильніший. Немає чим ­дихати, у багатьох починаються проблеми з легенями. На Різдвяні вихідні люди їздять у туристичні місця, щоби розвіятись. Зазвичай у такі дні ясне сонце, гарна погода. Та цьогоріч багато розчарованих: усі фото, наче в тумані. І це в Новій Зеландії. Що діється в Австралії — можна тільки уявити. Такого Різдва ще не було.

З Нової Зеландії численні добровольці поїхали допомагати з гасінням пожежі. ­Друзі розповідали, що знайомий ­загинув. Багато організацій збирають гроші на порятунок тварин і відновлення лісів. Ми теж пожертвували. Я віддав 50 доларів (804 грн. — ГПУ).

Причиною таких великих пожеж називають дуже спекотне літо на континенті. Незвично високі температури від 40 градусів і більше, а ще сильний вітер, який роздмухував вогонь. Крім того, все літо не було дощу, стояла засуха. У нас тоді було плюс 20–25. Нова Зеландія має трохи інший клімат, м'якший, усе зелено. Тому на островах не переживають, що нас спіткає така доля.

Та все ж місцевим фермерам обмежили кількість корів, які можна утримувати. Натомість почали садити більше зернових. Щоби було менше сухої трави, яка залишається на пасовищах.

×