27 вересня російська Держ­дума ухвалила закон про пенсійну реформу. Це було третє, остаточне, читання. 83 депутати висловилися проти. Днем раніше за поправки, запропоновані Володимиром Путіним, проголосували одностайно.

За цим законом, пенсійний вік збільшився з 55 до 60 років для жінок, для чоловіків — із 60 до 65. Його підвищуватимуть поступово протягом 10 років. Достроково вийти на пенсію можуть люди з великим трудовим стажем і багатодітні матері. Військових, поліцейських і співробітників спецслужб реформа не зачепить. За звільнення людини передпенсійного віку підприємців каратимуть.

Прийняття пенсійної реформи супроводжувалося мітингами по всій Росії. Одного дня правоохоронці затримали понад тисячу учасників, серед яких діти. У Санкт-Петербурзі протести переросли в сутички з поліцією. У силовиків кидали димовими шашками, пляшками. У Москві молодь намагалася спорудити барикади з мішків із будівельним сміттям. Кидала ними в правоохоронців.

За останній місяць кількість охочих вийти на протести впала. 35% опитаних зголосилися йти на мітинги проти підвищення пенсійного віку, з'ясували соціологи. У серпні були готові — 53%. Такі дані російської неурядової організації "Левада-центр".

— Громадяни старші 50 років найгостріше реагують на підвищення пенсійного віку. Але вони не схильні до відкритого виявлення невдоволення — бачать, що це безглуздо. Протест стає внутрішнім. Він має більш різкий і рішучий характер. Це можуть бути локальні акції на захист району, двору, лісу. Можливі страйки на підприємствах, — вважає представник "Левада-центру" Олексій Левінсон.

Путін переміг на президентських виборах 18 березня з результатом 76,69% голоса. Спостерігачі відзначали масові вкидання бюлетенів і побиття активістів. Після цього знову призначений на посаду прем'єра Дмитро Медведєв оголосив непопулярні реформи. Крім підвищення пенсійного віку, зріс податок на додану вартість (непрямий податок на товари й послуги, який сплачує покупець. — ГПУ). Це призвело до здорожчання товарів, комунальних тарифів і проїзду в транспорті.

США ввели санкції через застосування в Британії нервово-паралітичної речовини "Новачок" проти колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля та його доньки Юлії 4 березня. А також — через втручання Росії в американські президентські вибори 2016 року. Анонсували введення "пекельних санкцій", які мають знищити економіку РФ.

У Сирії російські війська за рік втратили літаки Су‑25 та Іл-20 із 15 військовими на борту. Приблизно 300 найманців із так званої "групи Вагнера" загинули під час спроби взяти штурмом підконтрольний США нафтопереробний завод.

169 російських спортсменів не змогли взяти участь у зимових Олімпійських іграх 2018 року через допінговий скандал. У листопаді 2017-го в росіян відібрали 13 медалей. Причина — застосування заборонених препаратів на зимових Олімпійських іграх у Сочі чотири роки тому. Також стало відомо, що колишній міністр спорту Росії Сергій Мутко намагався переконати додати допінг у проби сечі українського спортсмена.

Рейтинг довіри до Путіна впав з 84% на початку року до 63,7% у вересні. На губернаторських виборах кандидати від "Єдиної Росії" програли в чотирьох регіонах.

— Система втрачає легітимність. Люди не хочуть їй підкорятися. У Росії були кризи й підйоми, але не було такої постійної довготривалої безнадії. Авторитаризм тримався на вірі в царя. Усі навколо злодії, а без Путіна пропадемо. Ви­явилося, що він член цієї банди. Якщо в Росії щось і почнеться, то з відокремлених регіонів, таких як Примор'я та Калінінград. Не буде сепаратизму в його класичному варіанті, — вважає російський історик і публіцист Павло Шехтман.

×