Римлянка тоді 15-річна Емануела Орланді не повернулася додому після уроку музики 1983-го. Справу про зникнення не закрито досі. Навесні цьогоріч родичі Орланді отримали чергове анонімне повідомлення. У ньому йшлося, що тіло Емануели варто шукати у Ватикані, неподалік від місця, де жила зникла. Конкретно — в могилах німецьких принцес на Тевтонському цвинтарі.
Ексгумація 11 липня засвідчила, що в могилах не було не лише слідів Емануели, але й останків принцес. Представники Ватикану висунули версію, що кістки принцес могли перемістити кудись під час будівельних робіт у 1960–1970 роках.
Дослідники вивчають два набори людських кісток, що випадково виявили під час операції. Патологоанатоми обіцяють провести експрес-аналіз ДНК якнайшвидше. Як правило, такий тест триває близько місяця.
Емануела — четверта з п'яти дітей у родині Ерколе і Марії Орланді. Батько був спадковим службовцем Ватикану, завдяки чому і він сам, і члени його сім'ї мали громадянство цієї країни. За одними даними, Ерколе працював у Банку Ватикану, за іншими — був розпорядником при папському дворі. Зникнення дівчини чи можливе її викрадення і вбивство пов'язують саме з цим фактом.
22 червня 1983 року Емануела після уроків у школі вирушила на заняття в консерваторію Вікторії при Папському інституті священної музики. Там навчалася грі на фортепіано і флейті.
На заняття Емануела трохи запізнилася. Після уроків подзвонила старшій сестрі Фредеріці й розповіла, що якийсь чоловік пропонує їй торгувати косметикою. Та порадила обговорити цю пропозицію з батьками.
Додому дівчина не повернулася.
За кілька днів родині зателефонував чоловік, який повідомив, що бачив зниклу в центрі Рима. Та грає на флейті і продає косметику. Проте називає себе Барбарою. І розповіла, що втекла з дому, але має повернутися на весілля старшої сестри.
Натрапити на слід дівчини тоді не вдалося.
За місяць після зникнення Емануели Орланді з проханням про допомогу в пошуках звернувся Папа Римський Іван Павло II. Вважав, що дівчинку викрали, і просив злочинців звільнити її.
З Іваном Павлом II пов'язана версія зникнення, що була особливо популярна в перші роки пошуків.
13 травня 1981 року член турецького націоналістичного угруповання "Сірі вовки" Мехмет Алі Агджа вчинив замах на понтифіка. Злочинця схопили. Припускали, що дочку ватиканського службовця викрали, щоб обміняти на Алі Агджу. Згодом він про це писав у мемуарах. Щоправда, багато фактів там були вигадкою.
Стосується це й Емануели Орланді — ніяких реальних доказів того, що її зникнення може бути пов'язано з "Сірими вовками" чи іншим угрупованням, не знайшли.
Є версія, що зникнення Емануели пов'язане з "брудними грошима" Ватикану.
2011 року колишній член мафіозного угруповання з Маліани — назва римського району, Антоніо Манчіні припустив, що викрадення Орланді було засобом тиску на Ватикан. Щоб змусити повернути великі суми грошей, які вони позичили папському банку. 2012-го італійська поліція відкрила могилу боса мафії Енріко де Педіса і взяла зразки ДНК. Його колишня коханка засвідчила: де Педіс якось зізнавався їй, що викрав Орланді. Проте доказів добути не вдалося. А коханка до того ж була наркоманкою з багаторічним стажем.
Рідні Емануели перевіряли велику кількість версій і чуток. Старший брат Емануели П'єтро 36 років не полишає спроб знайти її. 2013-го зустрівся з новообраним Папою Франциском, щоб попросити благословення на пошуки.
— Мені часто говорили: облиш. Насолоджуйся життям, не думай про це. Але я не можу. Доки не зрозумію, що з нею сталося, не заспокоюся, — каже П'єтро. — Але Папа впевнено відповів, що Емануела "у Всевишнього". Це не дає мені спокою досі. Звідки він знає?
П'єтро відмовляють у повторній зустрічі з Папою. Ватикан не бере участі в розслідуванні — його проводить італійська поліція.
2 
35413
Коментарі