55-річна Надя Авад Хассанейн, як і багато жителів столиці Єгипту Каїру, живе в дерев"яній халабуді на даху однієї з багатоповерхівок. Вона переїхала сюди з невеликого містечка 10 років тому. Не змогла знайти роботу, тому всі ці роки живе в саморобному притулку, перекритому старими дошками й іржавими металевими пластинами.
Восени та взимку жінка спить у будці, яка захищає її від вітру, холоду та дощів. Улітку, коли особливо спекотно, ночує під відкритим небом.
33-річний Ашраф Алі усе життя прожив на даху 7-поверхового будинку в центрі міста. Він має дружину та двох дітей.
— Щоб жити тут, ми платимо менше одного долара на місяць. Це набагато краще, ніж спати на брудних та переповнених вулицях, — говорить він.
Найбільше людей переїхало до Каїра в 1970-х роках. Тоді економіка Єгипту розвивалася високими темпами й сотні тисяч людей мігрували до великих міст у надії на краще життя.
Багато мігрантів так і не знайшли роботи, тому змушені жити на дахах. Деякі облаштували саморобні туалети, водостічні труби й навіть ванни. Та більшість із них залишається без проточної води та належних санітарних умов. Мешканці носять воду з міста або від сусідів знизу.
Колишній директор Національного центру з дослідження питань будівництва та житла говорить, що близько половини 17-мільйонного населення Каїра живе у не придатних для цього місцях.
Коментарі