У селі Сапанта в румунських Карпатах є Веселе кладовище. Могили тут прикрашені кольоровими сценами з життя померлих, а замість намогильних написів — жартівливі вірші.

У 1930-х місцевий скульптор і художник Стан Іоанн Патрас почав розмальовувати надгробки на цвинтарі та оздоблювати хрести орнаментом. Здебільшого використовував синій колір, який нині мистецтвознавці на честь села називають "синя Сапанта".

Патрас зображав небіжчиків, якими вони були за життя. Учителя малював із книжками, лісоруба — із сокирою в руках, а п"яницю — із пляшкою. Інколи на надгробках утілював подію з життя померлого — весілля або будівництво дому.

Кожну могилу він прикрасив іронічним віршем від першої особи, де описав характер мерця, або його стосунки з родичами.

"Під цим важким хрестом лежить моя бідна теща", — починається один із них. — "Якби вона прожила ще три дні, то тут лежав би я, і вона читала б ці рядки. Перехожі, не збудіть її, бо якщо вона прокинеться, то повернеться додому й відірве мені голову. Почивайте з миром, моя люба теща".

Стан Іоанн Патрас зробив 800 надгробків. Останній — для себе — виготовив за два місяці до смерті 1977 року. На його могилі немає вірша. Тільки напис від жителів села: "Тут лежить творець".

×