Друзі 29-річного водія Лібора Броза із чеського селища Требник постійно жартували з нього за кухлем пива. Казали, що його 10-місячна білява та блакитноока донька Нікола анітрохи не схожа на нього. Броза смуглявий, має темне волосся та карі очі.
Зрештою чоловік і сам засумнівався. Потай від 25-річної дружини Ярослави Троянової зробив тест на ДНК. Дізнався, що дитина справді не його. Звинуватив дружину у зраді.
Та присягалася, що була йому вірною. А потім також зробила тест. З"ясувалося, що вона не є матір"ю Ніколи. Подружжя зрозуміло: їхню дитину переплутали в пологовому будинку.
Ярослава згадала дивну річ: одразу після народження дівчинка важила 3,3 кг. Наступного ж дня Нікола мала на півкілограма менше. Медики запевнили, що наплутали з обмірами.
Батьки почали розшукувати свою доньку. Встановили, що того дня в тому ж пологовому будинку народжувала інша жінка, яку теж звати Ярослава. Її дівчинка Вероніка з"явилася на світ через 18 хв. після Ніколи. Вона важила саме 2,8 кг.
Ярослава Чермакова з чоловіком Яном та дівчинкою, яку вони вважали донькою, живуть за 30 км від Брози й Троянової. Минулого тижня родини зустрілися, провели повторні тести на ДНК. Нині подружжя чекають на результати. Однак Броза впевнений, що знайшов свою дитину. Дівчинка дуже схожа на нього.
— Це був шок. Я плакав дві години. Ярославу взагалі неможливо було вгамувати. Ми не могли повірити в те, що сталося, — розповідає Лібор.
Це був шок. Я плакав дві години
Родини вирішили, що мають обмінятися дітьми в їхній перший день народження 9 грудня.
— Ми виховували Ніколу десять місяців. Вона чудове маля, завжди усміхається. Неможливо уявити, як ми будемо її віддавати. Однак за 30 кілометрів від нас живе наша справжня донька. Ми пропустили найважливіші моменти в її житті — її перший зуб, перший крок. Тож маємо, принаймні бути поруч у її перший день народження, — продовжує батько.
— Що я можу сказати? Ми так любимо доньку, а виявляється, вона не рідна нам, — каже його дружина. Вона досі годує груддю дівчинку, яка не є її рідною донькою.
Родини подадуть позов проти пологового будинку. Вони хочуть відсудити в медичного закладу $500 тис. Директор пологового будинку Петр Майєр уже вибачився перед обома родинами.
Ярослава Чермакова має фотографію, на якій зображена новонароджена Вероніка. На руці в немовляти бірка, на якій написаний тільки її номер, прізвища немає.
— Ми з Трояновою тезки, тому наших дітей і переплутали. Жодна медсестра навіть не подумала підписати їхні прізвища. Я не знаю, як ми зможемо обмінятися доньками, — каже Ярослава Чермакова.
Британський професор психології Йей Бельський стверджує, що в ранньому віці діти зможуть адаптуватися в новій родині без негативних наслідків для психіки.
— Між 10 та 18 місяцями діти зустрічають багато нових людей, вони вчаться відчіувати та висловлювати емоції. Якщо біологічні батьки зможуть проявити терпіння, то відкритий до пізнання розум дитини прийме їх, — каже Бельський. — Тільки не можна поспішати. Тому що на даний момент діти дуже прив"язані до людей, які їх виховували. Потрібно, щоб обмін пройшов поступово.
Матері-одиначки залишили собі чужих дітей
1995 року дві матері-одиначки з Південно-Африканської Республіки подали до суду позов проти пологового будинку, де вони за шість років до того народили синів. Маргарет Клінтон-Паркер та Сандра Доукінс установили, що їхніх дітей переплутали при народженні. Жінки вимагали по $20 тис. Ці гроші були їм потрібні, щоб покрити витрати на відвідування своїх біологічних нащадків. Обидві матері вирішили залишити собі дітей, яких вони виховували протягом шести років.
2 
35413
Коментарі