В італійському містечку Піобіко живе не більше 2 тис. людей. На в"їзді стоїть незвичний знак. Він повідомляє водіїв та пішоходів, що перед ними — територія потворних людей.

Уже 40 років у містечку відкритий найбільший у світі "Клуб потворних людей". Його заснував у власному будинку 65-річний Телесфоро Іакобеллі. Спочатку це було шлюбне агентство для місцевих жінок, яких ніхто не брав заміж. Вони були переконані, що причина їхніх невдач у зовнішності. Тепер у клубі понад 20 тис. членів із усього світу.

Усі вони мають клубне посвідчення особи. На документі написано: "Потворність — перевага, краса — рабство". Також зазначена категорія власника перепустки. Їх є кілька, від "незадовільної" до "вище середнього".

Сам Іакобеллі вважає себе негарним через маленький ніс. Проте він вірить, що люди можуть бути успішними навіть із вадами. "Клуб потворних людей" бореться проти дискримінації через зовнішність на роботі, а також допомагає самотнім членам одружитися або вийти заміж.

— Раніше для мене не було нічого страшнішого, ніж заговорити з жінкою, — згадує один чоловік. — Тепер я вже не так боюся. І в мене є дружина — справжня красуня.

В італійській культурі людська краса дуже важлива, пояснює психолог Фульфіо Карбоне. Її постійно пропагує телебачення. А перед телевізором жителі країни проводять у середньому по чотири години щодня.

— Італійці вірять у дві речі, — каже соціолог Франко Феррарротті. — Це футбол і хороша фігура.

Подібний клуб для негарних людей існує в німецькому місті Гамбург. Щоб стати його членом, потрібно лише назвати частину тіла, яка змушує людину почуватися нещасною. Зараз в організації 270 членів. Більшість із них жаліються на свій живіт. Друге й третє місця займають власники некрасивих носів і стегон.

×