В одному з будинків для престарілих у Варшаві живе 97-річна Ірена Сендлерова. Минулого тижня польський парламент визнав її національною героїнею. Під час Другої світової війни Ірена врятувала із Варшавського єврейського гетто близько 2500 дітей.
На початку 40-х років у польській столиці проживало 1,3 млн людей, серед них 380 тис. євреїв — найбільша община у світі після Нью-Йорка. 1940 року німці закрили усіх євреїв у стінах гетто.
Ірена Сендлерова тоді працювала в міському департаменті охорони здоров"я. Перепустка медпрацівника дозволяла їй проходити на територію гетто. Звідти вона за допомогою кількох колег виносила дітей — у медичних валізках, сумках зі слюсарськими інструментами, у коробках на візках та через підземні каналізаційні системи.
Найважче було розлучати дітей із батьками, згадує жінка.
— Чоловіки швидше погоджувалися віддати дитину, а жінки не хотіли, — розповідає Сендлерова. — Бабусі притискали малих до грудей, плакали й казали: "Нізащо не віддам свого онука". Наступного дня ми приходили до табору знову, але їх там уже не було — усіх відправили до табору смерті Треблінк.
Урятованих дітей пані Сендлерова віддавала на виховання у польські сім"ї. Там їх навчали засад католицизму, основних молитов.
Імена дітей жінка записувала на пачках з-під цигарок, папірці ховала у пляшки й закопувала. Сподівалася, що з роками діти знайдуть своїх батьків. Проте більшість із них загинули в концтаборах.
Ірена Сендлерова розуміла, що за допомогу євреям їй загрожує смертний вирок. Зрештою її заарештували і катували в гестапо. Проте жінка ні в чому не зізналася.
Одним із найвідоміших рятівників євреїв у світі вважають німецького підприємця Оскара Шиндлера. За його допомоги вижили близько 1100 людей. Про Шиндлера написали роман, а голлівудський режисер Стівен Спілберґ зняв фільм, який отримав сім "Оскарів" та багато інших нагород. Натомість ім"я Ірени Сендлерової мало кому відоме.
Коментарі