10-річний Джейсон Кромбі з британського містечка Плін страждає на рідкісне захворювання — окулофронтоназальний синдром. У хлопчика від народження деформовані скелет та лице. Нині він думає про операцію на обличчі.

— Я б не сказав, що нещасливий. Хвилює лише одне: як мене сприйматимуть надалі, — каже Джейсон. — Якщо у старших класах дражнитимуть, то я, ймовірно, зважуся ще на одну операцію. Коли ж поставляться із розумінням, то залишу все як є.

Кромбі — школяр, добре навчається. Має багато друзів. У середній школі діти не дражнили його. Однак скоро хлопець перейде до старших класів і стурбований тим, що підлітки, можливо, дражнитимуть та ображатимуть його.

Торік Джейсонові зробили першу операцію, яка тривала 12 год. Результати не виправдали його сподівань. Хлопцеві вирівняли хребет, лінію волосся на чолі, відкоригували рот та підборіддя. Тепер йому легше їсти й розмовляти. Однак обличчя все ще потребує втручання пластичних хірургів.

— Пам"ятаю, коли він народився, люди в лікарні підходили до мене й висловлювали співчуття. Два дні я не підходила до дитини — боялася й подивитися, — розповідає мати Джейсона Ліз. — Але коли нарешті побачила, то зрозуміла, що люблю й буду любити його в будь-якому разі.

Через п"ять тижнів після народження медики підтвердили: малюк не має розумових відхилень.

— Коли я був маленьким, люди називали мене монстром або прибульцем, — ділиться Кромбі. — А тепер на мене просто витріщаються. Це дратує.

×