Британські моряки продадуть свої спогади про полон в Ірані

100 тис. фунтів (993 тис. грн) запропонували 26-річній британській морячці Фей Терні за історію її перебування в іранському полоні.

23 березня Терні і ще чотирнадцять її колег патрулювали іракську ділянку річки Шатт-аль-Араб, яка розділяє Ірак від Ірану. Чіткого кордону там немає, тому досі не встановили, чи запливли британські моряки у води Ірану, чи ні.

Однак того дня іранські бойові човни оточили британців. Останніх звинуватили у шпіонажі та змусили здатися у полон.

Тримали моряків у Тегерані, столиці Ірану. Президент країни, 50-річний Махмуд Ахмадінеджад, вимагав від Великої Британії вибачень за незаконний перетин кордону і взаємного обміну полоненими.

Першою обіцяв відпустити Фей Терні — єдину жінку серед захоплених. Проте потім передумав. Йому не сподобалося, що Блер погрожував Ірану економічними й політичними санкціями.

Солдатів кілька разів показали по іранському телебаченню. У відеосюжетах вони вибачалися перед іранським народом за порушення їхнього державного кордону.

Через два тижні перед Великоднем моряків таки відпустили додому. Кажуть, на Ахмадінеджада вплинув лист від Папи Римського Бенедикта XVI. Мовляв, прелат попросив президента Ірану зробити подарунок до свята усім християнам.

Одразу після прибуття до Лондона моряки заявили, що їх примусили вибачитися. Розповіли також, що насправді їх захопили за 2 км від іранського кордону. Поводилися з полоненими жорстко. Відібрали особисті речі. В одного із солдатів забрали плеєр за $300, а взамін дали пакет ірисок.

Міністерство оборони Великої Британії дозволило солдатам продати права на публікацію їх історії газетам і телеканалам. Зазвичай військовослужбовцям забороняють отримувати гроші від ЗМІ за інформацію про їхню службу. Але для цих 15 зробили виняток, оскільки, на думку керівництва, вони постраждали несправедливо і мають право на компенсацію.

Найбільше пресу зацікавила історія Фей Терні. Однак іншим морякам теж непогано заплатять.

Рішення міноборони багато хто не підтримує. Кажуть, що інші солдати й офіцери з Іраку постраждали не менше, проте права на відвертість не мали.