Попри прийняття ультиматуму про зміну уряду і дозвіл на розміщення на своїй території контингенту Червоної Армії, 15 червня 1940-го радянські війська окупували Литву, а наступного дня - Латвію і Естонію. За результатами проведених через місяць "парламентських виборів" в трьох країнах перемогли прокомуністичні сили і на початку серпня Литва, Латвія і Естонія увійшли в СРСР як радянські республіки.

Окремою частиною підписаного 23 серпня 1939 року в Москві пакту Молотова-Ріббентропа був секретний протокол, перший пункт якого окреслював сферу інтересів СРСР в балтійському регіоні. До радянської зони впливу належали Фінляндія, Естонія, Латвія і Литва.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Рахунок Росії за анексію Криму і окупацію східної України росте" - що про нас пише світова преса

Під тиском СРСР 28 вересня 1939-го був підписаний радянсько-естонський договір про взаємодопомогу терміном на десять років, який де-факто обмежував суверенітет Естонії. Він передбачав введення в країну 25-тисячного контингенту Червоної армії, а також передачу стратегічних портів на Балтійському морі, островів, і найкращих естонських аеродромів. 18 жовтня радянські війська увійшли в Естонію. 5 жовтня такий самий пакт з СРСР підписала Латвія, і в країну теж ввели 25 тис. радянських солдат. Під тиском СРСР 10 жовтня литовський уряд був змушений погодитися на ввід 20 тис радянських солдат. Формально Естонія, Латвія і Литва стали радянськими протекторатами, але в питаннях внутрішньої політики залишалися незалежними.

Сумнівна перемога СРСР у "зимовій війні" з Фінляндією та перемоги Вермахту на західному фронті давали балтійським країнам примарну надію позбутися радянської "протекції". За цих умов СРСР вирішив завершити демонтаж державності цих країн. Використовуючи як привід начебто антирадянський характер укладеного ще 1934-го пакту про співробітництво між Литвою, Латвією та Естонією, 14 червня 1940-го СРСР висунув Литві ультиматум, яким зажадав зміни уряду на більш лояльний до себе і дозволу на перебування на її території необмеженого радянського військового контингенту.

Загроза неминучої окупації розколола правлячу верхівку країни. 15 червня 1940-го президент Литви, який наполягав на збройному опорі, залишившись у меншості, склав повноваження і виїхав до Німеччини. Того ж дня в Литву ввійшли радянські війська і у Вільнюсі сформували "народний уряд" на чолі з комуністом Юстасом Палецкісом.

×