"Президент США неправильно оцінює, з ким має справу" – огляд світової преси | Мобільна версія

Gazeta.ua підготувала огляд преси – що пишуть у світових ЗМІ про саміт президента США Джо Байдена і глави Кремля Володимира Путіна. Зустріч відбулася вчора, 16 червня, пообіді в швейцарській Женеві й тривала менше запланованого.

"Реакції на зустріч Байдена і Путіна - від "позитивної" до "тривожної", Reuters, Велика Британія

Байден і Путін на своєму першому саміті домовилися вести подальші переговори з контролю над озброєннями і щодо кібербезпеки.

"Байден робить висновки з невдач минулих адміністрацій США у відносинах з Путіним. Кожен попередній глава Білого дому помилявся, намагаючись умиротворити Путіна, й закрити очі на російські внутрішні авторитарні утиски", - каже російський опозиціонер Володимир Кара-Мурза.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Байден назвав умову для членства України в НАТО - що про нас пише світова преса

"Тривожно чути, як Байден заявляє, що репутація Путіна зазнає збитків. Адже люди вже вірять, що він втручався в вибори у США та інших країнах. Путін не надто дбає, як його бачать інші. Не менш тривожним була заява глави Білого дому, що якщо Навальний помре, це зашкодить іміджу Путіна та його відносинам зі світом. Президент США неправильно оцінює, з ким має справу", - каже сенаторка-республіканка Ліндсі Ґрем.

"Це був не саміт, а зустріч. Очікування виправдалися - жодна сторона не надто чогось чекала. Для співпраці небагато перспектив. Тож результати були невеликиі, проте потенційно корисними - відновлення ядерних переговорів і повернення послів між країнами. Але справжнім випробуванням стане те, чи змінить Росія поведінку, чи пом'якшить ворожі дії проти США і Європи", - каже старший аналітик "Центру американського прогресу" Макс Берґманн.

"Стендап-комік Путін", Rzeczpospolita, Польща

Практично ніхто не очікував прориву в Женеві. Тому майже всі мали рацію. Ми усвідомили, що Росія і США - різні цивілізації. Хоча Путін робить усе, щоб показати, що там, на Заході, усі такі ж цинічні та злі, як і він.

Саме запрошення поговорити з лідером найбільшої держави - вдача для Путіна. Він з'явився нарівні з Байденом. Інші лідери, щоправда, в останні дні теж з'являлися - від глав "Великої сімки" до ЄС і НАТО. Просто натовп керівників держав був на аудієнції з Байденом. Але то таке

Крім того, під час тривалої пресконференції Путіну дали можливість тотально критикувати США і Захід. Це був стендап-виступ (сольний гумористичний виступ коміка перед живою аудиторією. – Gazeta.ua) під гаслом - "Ви нічим не відрізняються від мене, чому ж у вас вистачає нахабства читати мені лекції, турбувати мене правами людини та Навальним".

"Байден називає мене вбивцею, але він сам такий. У вас афроамериканців б'ють і стріляють їм у спину, ваші дрони вбивають мирних жителів в Афганістані, а ваші спецслужби мучать у секретних в'язницях", - казав Путін.

Мова Путіна більше підходила для виступу стендапера, в якого добре заходять абсурди, де є частка правди, ніж для дипломата, який сперечаєть про цінності складними термінами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Рахунок Росії за анексію Криму й окупацію східної України росте" - що про нас пише світова преса

Такі виступи не слід переоцінювати. Але з огляду на величезну аудиторію, яку мав Путін, не можна ігнорувати. Байден відповів на це на своїй пресконференції, заявивши, що Росія погіршила імідж при Путіні, що мало фундаментальні наслідки для її економіки, і для майбутнього теж. Путін не хоче цього визнавати.

У цім калейдоскопі губляться ключові запитання для Америки і Європи. Обидва без вирішення. Росія заявляє, що не змінюватиме імперської політики. І якщо захоче, ще раз доведе це в Україні. Натомість Америка заявляє про підтримку суверенітету й територіальної цілісності України. Так і не знаємо, чи бачить Москва для себе ризик у цьому протиставленні позицій.

"Байден намагався вирішити з Путіним справи, а не поговорити по-душам", New York Times, США

Ніхто з захопленням не заглядав ні в чию душу. Ніхто нікого не називав убивцею. Судячи з усього, довгоочікувана зустріч Байдена з Путіним не була ні тепла, ні, тим паче, жарка.

Ставши п'ятим главою США, який зустрівся з Путіним, Байден спробував налагодити робочі стосунки, позбавлені лестощів попередника, чи власних войовничих формулювань, які вживав щодо глави Кремля в минулому. Ці двоє з'явилися після тригодинних зустрічей, проговоривши детальний список суперечок без натяку на вирішення, без ознак особистого контакту. Їх оцінки один одного були ввічливі, але стримані.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Північний потік-2" ще не запустили, а Путін вже шантажує Україну - що про нас пише світова преса

Той факт, що Байден і Путін виступили на окремих пресконференціях, сам по собі ознака прохолоди у відносинах. З 1989-го, коли Джордж Буш-старший і Михайло Горбачов разом звернулися до журналістів після зустрічі на вищому рівні на Мальті, спільні виступи до ЗМІ стали нормою для американських і російських лідерів. Байден вважав за краще не ділити сцену з Путіним.

Рішення провести зустріч було розривом з лінією адміністрації Обами, частиною якої був Байден. Після того, як Росія вторглася в Україну 2014-го, президент Обама за підтримки віцепрезидента Байдена, спробував ізолювати Путіна. Він викинув Росію з "Великої вісімки" - групи найбільш промислово розвинених країн світу і відмовився зустрітися з ним. Байден відмовився від цього підходу.

Байден зробив ставку на те, що краще висловити Путіну повагу й підтримати його статус, який виникає від зустрічі з президентом США, в надії запобігти подальшій ескалації конфлікту з Москвою. Мета - не покращити ситуацію, а не допустити її погіршення. Пропозиція зустрічі в Женеві могла перешкодити Путіну вчинити агресивніші дії в останні тижні, враховуючи, що відкликав, хоча б частково, війська з кордонів з Україною, і допустив медиків до Навального, який був на межі смерті

"Раніше здавалося, що життя висить на волосині під час зустрічей лідерів США і Росії. Більше такого немає", The Guardian, Велика Британія

Зустріч Байдена з Путіним виглядала як саміт, звучала як саміт, і в деяких сенсах була ним. Але це не був саміт наддержав Сходу і Заходу як в ХХ ст. Це була двостороння зустріч керівників двох важливих країн, відносини між якими нині, можливо, складніші, ніж були в період холодної війни. Проте життя на Землі не висіло на волосині, як колись.

Протягом своєї історії Росія часто була одночасно сильна та слабка як вдома, так і за кордоном. Зараз, в століття зростаючої могутності Китаю, щось схоже можна сказати також про США. Можливо, найважливіше в цій зустрічі те, що вона взагалі відбулася. Бо ці дві країни більше не управляють Землею.

Перше президентське турне Байдена Європою мало підтвердити його заяву, що США повернулися на світову арену після хаосу часів Трампа. Але уроки Женеви й попередніх зустрічей Байдена у "Великій сімці" і НАТО в тому, що США повернулися по-іншому в інший світ.

Безпосереднім доказом є те, що на зустрічах "Великої сімки" і НАТО більше уваги приділяли Китаю, а не Росії. Китай критикували за внутрішні репресії та незрозумілу поведінку під час пандемії. Росію за біологічну та кіберзброю. Китай звинувачували в експансіоністських намірах, зростанні військових амбіцій. Схожу політику Росії критикували щодо України, накопичення озброєнь і хакерські атаки.

Зміщення акценту на Китай є великою стратегічною подією. Зокрема, помітна переорієнтація НАТО. Але виникає серйозне запитання, чи мають західні країни волю і ресурси протидіяти? Захід може ставити цілі, але ще потрібні засоби.

США і Росія залишаються великими державами, але кожна з них ослабла і має діяти в новому глобальному контексті.