17 травня 1991-го, 30 років тому, англійський вчений Тім Бернерс-Лі, працюючи в Європейському центрі ядерних досліджень CERN в Швейцарії, представив архітектуру мережі World Wide Web, WWW, і показав її роботу на комп'ютерах CERN. Через три місяці, 6 серпня, за адресою info.cern.ch запрацював перший у світі веб-сайт.

Тімоті Бернерс-Лі народився у 1955-му в Лондоні в родині математиків, які працювали над одним із перших повністю електронних комп'ютерів Manchester Mark I. Це визначило інтереси хлопця - після закінчення Оксфордського університету працював програмістом у кількох компаніях. У 1979-му став консультантом з програмного забезпечення в CERN, де того ж року написав програму для збору і обробки даних, а згодом програму для виклику процедур на віддалених комп'ютерах. У 1989-му це лягло в основу його нового проекту, відомого як "Всесвітня павутина".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Штучний інтелект створив нову пісню гурту Nirvana

Доповідь про архітектуру такої мережі, призначеної для внутрішніх потреб працівників штаб-квартири CERN у Женеві, Бернерс-Лі зробив 17 травня 1991-го. Згодом з колегами розробив протокол HTTP, мову HTML й ідентифікатори URI/URL. В рамках проекту, Бернерс-Лі написав перший веб-сервер і перший веб-браузер для комп'ютера NeXT, а також редактор веб-сторінок. 6 серпня 1991-го за адресою info.cern.ch запрацював перший сайт, на якому виклали ідеї, що лягли в основу "Всесвітньої павутини".

У 1993-му група студентів університету Іллінойсу, в США, створила перший графічний веб-браузер Mosaic, який дозволяв переглядати на веб-сторінках не лише текст, а й зображення. Його код ліг в основу веб-браузерів Netscape Navigator та Internet Explorer для операційної системи Windows.

До 1995-го "Всесвітня павутина" стала основним постачальником інформації в інтернеті, фактично об'єднавши для широкої аудиторії ці поняття. До 1997-го, завдяки відкритості мережі, її стандартів, відсутності ієрархії чи регіонального керівництва, інтернет став одним з найпопулярніших засобів обміну інформацією.

×