Команданте подав у відставку

24 лютого 2008-го, після тривалого лікування, 82-річний Фідель Кастро, який 49 років беззмінно керував Кубою, подав у відставку. Цього ж дня його брат Рауль був обраний главою острівної країни.

Син великого землевласника, Фідель Кастро захопився антиімперіалістичними ідеями під час навчання на юридичному факультеті Гаванського університету, який закінчив у 1950-му як бакалавр цивільного права.

Після воєнного перевороту 1952-го, коли владу на Кубі захопив Фульгенсіо Батіста, Кастро організував групу однодумців, з якою в 1953-му здійснив невдалий напад на військове містечко у місті Сантьяго-де-Куба. Засуджений до 15 років тюрми, він був звільнений через пік по амністії і виїхав до Мексики, де спільно з аргентинцем Ернесто Че Геварою, братом Раулем і Каміло Сьєнфуегосом організував революційний "Рух 26 липня".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кубі повернули статус держави-спонсора тероризму

Повернувшись на Кубу у 1956-му, Кастро очолив партизанську війну проти режиму Батісти, поступово отримуючи авторитет вождя кубинської революції, яка в 1959-му призвела до повалення Батісти і створення в лютому 1959-го революційного уряду на чолі з Кастро.

Стурбована прорадянською риторикою і намірами націоналізації промисловості на Кубі, влада США організувала ряд невдалих спроб замаху на Кастро і ввела економічне ембарго проти країни. Щоб протистояти Америці, Кастро звернувся по допомогу до СРСР, що спровокувало Карибську кризу 1962-го, яка поставила світ на межу ядерної війни.

Кастро проголосив соціалізм і Куба стала першою у Західній півкулі державою з марксистсько-ленінською ідеологією. Економіка націоналізована, запроваджена однопартійна система, встановлено державний контроль над ЗМІ та придушені будь-які прояви інакомислення як серед опозиції, так і серед соратників.

У 1965 році "Рух 26 липня" був перетворений на Комуністичну партію на чолі з Кастро, який у 1976-му на додаток до поста глави уряду став президентом.

Сподіваючись здолати світовий капіталізм, Кастро підтримував революційні організації і марксистські уряди в Чилі, Нікарагуа і Гренаді, відправив кубинські війська для підтримки лівих союзників у війні Судного дня проти Ізраїлю, брав участь в ефіопо-сомалійській війні та громадянській війні в Анголі.

×