Під обласною станцією переливання крові у Вінниці щоранку стоїть кілька людей. Чекають покупців на кров. Голосно запитую чоловіків, які заходять до станції, чи не потрібен їм донор. Деякі оглядаються, уточнюють, скільки хочу. Називаю ціну 200 грн. За кілька хвилин наближаються двоє чоловіків. Кажуть, як за 5 хв. звідси не заберуся, мені допоможуть піти. Одразу підходить жінка близько 50 років.
— Дєточка, не создавай, пожалуста, конкуренцію. І так з самого ранку торчимо, — шепоче на вухо. — І що це за ціна 200 гривень? Ми тут готові й за сто здати, а вона захтіла аж 200.
Швидко заходжу до станції. Кілька разів натякаю про платні послуги людям у вестибюлі. Підходить чоловік, дістає з кишені 150 грн і пропонує замість нього здати кров.
— Жінка лягає у роддом, а без довідки про здачу крові її туди не візьмуть. Я сам не хочу туди йти, бо боюся іголоукаливанія і ще заразитися чимось, — пояснює.
Гроші за цю процедуру пропонують чоловіки, яким потрібно здати кров перед пологами їхніх дружин, родичі хворих, яким постійно потрібне переливання, або люди, яких лікують препаратами крові.
Потенційному донорові в реєстратурі слід пред"явити паспорт. Людину перевіряють за комп"ютерною базою на наявність несумісних із донорством хвороб.
— Кров не можна здавати тим, хто перехворів гепатитом В та С, сифілісом та на ВІЛ/СНІД, — говорить головлікар станції переливання крові Віталій Маланіч.
За законодавством про донорство здають кров безкоштовно. Лікарі знають тих, хто намагається продавати кров, але вплинути на них не можуть.
— Практично 96 відсотків здають кров безкоштовно, — стверджує керівник відділу комплектації донорських кадрів Сергій Придатченко. — Тих що пропонують платні послуги надворі незначний відсоток, до того ж ми їх потрохи розганяємо.
Медсестра наливає мені гарячий чай та дає солодке печиво. Кажуть, після цього краще циркулює кров. Проводять до зали. Лягаю на кушетку, руку кладу у віконце. По той бік скла медсестра намотує джгут. Одноразовими голками проколює вену. Процедура триває 10 хв.
Ще кілька років тому заготовляли цільну кров, а тоді штучно розділяли, пояснює Маланіч. — Тепер це робимо безпосередньо на апараті американського виробництва. За раз можемо заготовити 650 мілілітрів плазми.
Після процедури трохи паморочиться в голові. Медсестри заспокоюють, кажуть, за кілька хвилин все минеться.
В одної моєї знайомої прищі на обличчі зникли
— Здавати кров корисно, — говорить жінка у коридорі, яка чекає своєї черги до лабораторії. — Тоді кров постійно оновлюється, організм ніби омолоджується. В одної моєї знайомої навіть прищі на обличчі зникли, хоча до того вона перепробувала безліч різних косметичних способів.
Після здачі крові донорам видають талон на харчування. Вони обідають у ресторані "Пікова дама" в Центральному парку. Якщо відмовляються від талона, дають 23 грн.
Почесний донор Альбіна Горбатюк, 43 роки, почала здавати кров ще в школі.
— Маю рідкісну групу — четверту з резусом мінус, тому й вирішила допомагати людям, — розповідає вона. — Особливо відчула, що моя допомога потрібна, коли шість років тому до мене звернулися щодо прямого переливання крові. Поруч лежав хлопчик, у якого був заворот кишок, йому робили операцію з великою крововтратою. Тепер постійно здаю кров і тільки безкоштовно.
Звання почесний донор удостоюють тих, хто здав не менш як 18 л крові, або близько 40 кровоздач. На Вінниччині близько 570 почесних донорів, в Україні 1200. Почесним донорам щомісяця до пенсії доплачують 60 грн, вони мають право безкоштовно їздити в міському транспорті.
— Сьогодні потрібно створювати банк крові, щоб кожен громадянин міг відкрити свій, так би мовити, рахунок крові, — каже Віталій Маланіч. — У багатьох країнах це є. І люди замолоду стараються здати якомога більше крові — по 10–20 літрів. З нею вони можуть поводитися, як із грішми. Позичити комусь чи продати.
1 
1
Коментарі