У родині Нагорних із села Кордишівка Козятинського району старший син 17-річний Роман жодного разу не переступав шкільного порога, а 14-річна Інна ходила лише до початкової. Найменший Мишко вчиться, але батько заявляє, що це ненадовго. На Романа та Інну батьки отримують тисячу гривень пенсії як на розумово відсталих дітей.
Друзів діти не мають. Родина мешкає у глинобитному будинку, який розвалюється. Навколо — зарості, по сусідству ніхто не живе. У хаті немає телевізора.
— Можливо, це погано, що діти не вчаться, — виправдовується мати 42-річна Ганна Нагорна. — Але вони не голодні. Добре працюють по господарству. Я віддала б доньку до школи, але мене може побити чоловік, якщо хоча б словом обмовлюся. Уже двічі приїжджали з якоїсь служби, щоб позбавити нас батьківських прав. Не розумію, за що. Інколи вип"ю 100 грам, але ж не алкоголічка.
Після закінчення третього класу мати відвезла Інну на обстеження до обласної психлікарні. Там зробили висновок, що дитина не встигає засвоювати шкільну програму з однолітками, тобто є розумово відсталою. Після цього директор сільської школи виключила дівчину з навчального закладу.
Інна та Роман не вміють ані писати, ані читати. На запитання, чи хоче до школи, Інна без вагань відповідає: "Хочу". Та оглядається, чи не чують батьки. Розповідає, що любить із братом ходити до ставка рибалити. Додає, що у школі її ображали.
Сільський голова Кордишівки Іван Байда працює на посаді другий рік. Каже: проблему дітей слід було вирішувати сім років тому.
— Я хотів їх відправити у спецшколу-інтернат, але уже пізно, — додає.
Керівник Козятинської райслужби у справах дітей Євгенія Вітко повідомила, що ця сім"я в них на обліку не перебуває, і про дітей з родини Нагорних їй нічого невідомо.
— Якщо батьки не позбавлені батьківських прав, держава не може без дозволу забирати в них дітей і відправити до школи, — пояснює Вітко.
2 
35413
Коментарі