Вінницький водій таксі 34-річна Світлана Довголюк працює у службі "000". Вона одна з десяти жінок, які таксують в обласному центрі. Ще два роки тому їх було троє.

На виклик таксі приїжджає китайська машина "Чері Естар". Чорне блискуче авто привертає увагу. Салон обтягнутий шкірою. Біля водія маленький плазмовий екран. У Світлани довгі нігті з яскраво-червоним манікюром.

Троє чоловіків, які помітили жінку за кермом автівки з шашечками, махають  руками й кричать.

— Можна подумать, тут обезьяна с гранатой сидит, — говорить водійка російською й відвертається. — А на дорогах когда хотят обогнать, таких я наказую, сама обганяю.

Світлана керує правою рукою. Ліву кладе на вікно.

— Батько навчав водити, коли мені було 13 років. Відтоді керую однією рукою. Коли отримувала права, мене не перевчали, — розповідає жінка.

Проїжджаємо вул. Першотравневою неподалік парку Горького. Водить Довголюк акуратно, машина йде м"яко.

Свєта каже, що таксувати почала 7 років тому.

— Приїжджала на виклик, а чоловіки губляться, закривають двері й дивилися, чи є фішки на даху, — згадує вінничанка. — Потім кілька хвилин не могли пояснити, куди їхати.

Багато клієнтів намагаються загравати.

— Якщо не починати фліртували, будь-якого поклонніка можна відшити, — переконує Довголюк. — Я так себе і на службі поставила, тому й поважають.

Раніше Світлана працювала водієм маршрутки.

— У спадок мені дістався старий бус. Покійний батько їздив на ньому по районах. Я хотіла в торгівлю піти. Та не склалося. Без їзди жити не можу.

Маршрутчики Світлану "виживали". До кулаків не доходило, але розмовляли з нею грубо.

Від першого шлюбу Світлана має 14-річну доньку Олесю. Зі своїм другим чоловіком таксистка познайомилася на виклику. Було це на день Андрія.

— Він теж Андрій. Їхав додому, потім вирішив купити троянди, — говорить Світлана. — Півночі з ним їх шукали. А він подарував їх мені. Ще двічі викликав для поїздок, а на третій запросив на каву. За місяць ми розписалися.

Спочатку чоловік ревнував Світлану до пасажирів. Потім заспокоївся.

— Працюю лише вдень. Треба вдома спати, а то мене виженуть, — сміється вона.

Працюю лише вдень. Треба вдома спати, а то мене виженуть

Під час другої вагітності Світлана Довголюк таксувала до восьмого місяця. Знайомі жартували, що народить у машині. Через три місяці після пологів найняла синові няньку й вийшла на роботу.

Рік тому у Світлани виникла ідея відкрити службу. Хотіла, аби в ній  працювали лише жінки.

— Чоловік відговорив, бо нагадав про вінничанку, яка таксувала й пропонувала інтимні послуги. Не треба мені проституції на колесах, — махає головою.

Щойно звільнилася автівка, до Світлани підбігають клієнти. Питають, чи не дорого коштуватиме поїздка на такій машині.

— У мене лічильник, — скільки намотає, стільки й буде, — відповідає таксистка.

Нову "Чері Естар" за 86 тис. грн Свєта взяла у кредит півроку тому. До цього їздила на "десятці".

Даїшники посміхаються, коли бачать Довголюк. Спиняють рідко.

— Взяток не даю. Якщо "хі-хі", "ха-ха" не проходить, складаємо протокол. Не боюся, бо практично не порушую правила, — запевняє жінка.

Заступник начальника радіотаксі "000" і "002" 38-річний Роман Остапенко задоволений, що в його службі працюють дві жінки.

— Жінки акуратніше їздять, — запевняє. — У нас, наприклад, 27 років працює Поліна Шевчук. Так у неї жодного ДТП за весь час!

— Жінки були й будуть кращі! Не курять, культурні, по статистиці мають більше на 3–4 замовлення в день, — погоджується з ними директор служби таксі "068" Сергій Чаповський, 54 роки.

За рік до таксі "058" на роботу просилися троє дівчат. Їм відмовили.

— Пожалів їх, бо вони не те що не заробили б, а ще доплачували б нам. У таксі треба мати характер,  — переконаний директор "058" Валентин Мастіцький, 54 роки.

Олена Храпко підвозила Аллу Пугачову

64-річна вінничанка Олена Храпко працювала таксисткою 38 років. Жінка згадує, що за радянських часів на "Волзі-24" підвозила Аллу Пугачову до Будинку офіцерів, на концерт. Примадонна почувалася погано, бо захворіла. А з концерту до готелю "Південний Буг" поверталася радісною та жвавою.
Нині Олена Храпко на пенсії.
— Не можу 200 метрів пройти. Мене всі таксисти знають, пропонують підвезти,  — каже вона. Колись була молодою, здоровою. Колеса сама могла поміняти. До мене хлопці з таксопарку боялися підійти, бо як руку не туди покладе, я йому між ніг так дам! Навіть уночі не боялася їздити.
Технікою Олена цікавилася змалечку. Жодного разу не була в аварії. Заміж жінка не вийшла. Нині щодня ходить до церкви.

×