У селі Берестівка Липовецького району на Вінниччині дві сім"ї взяли прийомних дітей. Своїх не було. Голова обладміністрації Олександр Домбровський подарував сім"ям мікрохвильові печі.

— Всьо купив їй, — говорить 48-річний Олексій Ніколюк, прийомний батько дівчинки. — Це її хата, спеціально для неї купляли. Самі ж до тещі переїдемо, як у Ані своя родина буде.

Дівчинка дістає альбом із малюнками. Показує, як навчилася малювати зайчиків.

— Вона все знає, бо ми її дорослою взяли, у п"ять років — садить Аню на коліна Світлана Ніколюк, 45 років. — Розказує нам про свою мати. Каже, що з мамою та її кавалером на річку ходили. Дядько з мамою посварився, наказав Ані додому йти. А тоді прибіг і сказав, що мама померла. Виходить, ніби її вбив.

Дівчинка злізає з колін і йде до своєї кімнати.

— Я співачкою хочу бути, — каже Аня. — А ше більше хочу сестричку. Братіки вредні, вони б"ються.

— Ми зразу не подумали з чоловіком, — заходить до кімнати Світлана. — Треба було дві дитини брати, бо Ані скучно самій. Олексій не проти взяти сестричку для Анічки.

На одній вулиці з Ніколюками живе ще одна прийомна сім"я. Лариса, 38 років, і 36-річний Леонід Дмитруки взяли на виховання братика та сестричку.

Кімната для дітей перегороджена рожевою шторою.

— Ані шість років, стіснітельна дівчинка, захотіла своє ліжко відгородити від братового шторкою, — жінка бере на руки дівчинку. — Із чоловіком не було своїх дітей. Вирішили взяти прийомних. Важко з ними. Їх батьки не займалися дітьми, тому вони трохи відстали в розвитку. Доводиться щотижня возити дітей до психолога. Люди кажуть, щоб я їх назад віддала. Але вони мені як рідні стали. Хочеться заради когось жити.

Лариса питає дітей, ким вони хочуть бути, коли виростуть.

— Мамою! — говорить Аня.

— Папою, — бубонить під ніс Ярослав.

У селі до школи ходять 10 першокласників. Сільська рада Берестівки об"єднує чотири села, у яких проживає 1,7 тис. людей.

×