"Я не розумію, чого це всіх так тягне на море, в Турцію та Єгипет, — каже 20-річний Вадим Мудрик із Ладижина. — Ми з друзями кожні вихідні їдемо на базу в село за 15 кілометрів від нас. Водосховище чисте, два ліси — звичайний та сосновий. Грибів білих мішками збирають. А суниці — от-такі здоровецькі, як клубніка".

7 червня на турбазі Ладижинської теплоелектростанції "Енергетик" у селі Степашки Гайсинського району відкривали сезон. Для відпочивальників організували святкову вечерю, дискотеку, салют.

— У друга є бус. Зібралися компанією з 12 чоловік. Накупили м"яса, овочів, фруктів. За проживання у дерев"яних хатках на 3–4 людини кожен платив по 10 гривень, — продовжує Мудрик. — Я працюю в котельному цеху на "Західенерго". Нашій компанії зробили знижки. А приїжджим треба заплатити до 35 гривень.

В їдальні бази порція макаронів коштує 50 коп., куряча котлета — 3,5 грн, борщ — 1,6 грн.

В "Енергетику" відпочивають працівники Ладижинської електростанції. Однак приватно поселитися може кожен охочий. Поряд ще дві бази — вінницького політехнічного та медичного університетів. Відпочити в них можна за таку саму ціну, як і в "Енергетику".

За 1,5 км од Степашок починається довга коса. Біля берега залізна табличка: "Остановись прохожий! Здесь был основан лагерь рыбаков". Кажуть, місцеві створили тут "рибацьке братство" — на цьому місці добра риболовля.

На косі ми зустріли 24-річну вінничанку Марину Гудзенко із хлопцем.

— Позаторік їздили сюди на базу політеху "Ювілейний", — розказує вона. — Випадково сюди зайшли. Я красивішого місця в житті не бачила. Вода — прозора, видно, як риби плавають. Цього року взяли палатку, котелок. Сергій рибалить, а я варю уху.

Переважна більшість вінницьких турагентств відправляють клієнтів відпочивати за межі області. Сім фірм, до яких ми телефонували, запропонували екскурсії областю або лікування в санаторіях Хмільника та Немирова.

Пропозиції відпочинку туристів — із поселенням, харчуванням — мали дві фірми. Вінницьке агентство "Укрвінітур" рекомендує турбазу в селі Печера Тульчинського району.

— У цьому місці пороги Бугу, там велика течія, — розповідає про печерську базу директор "Укрвінітуру" 47-річна Ольга Гандурська. — Є сауна, більярд, бар. Двомісний "люкс" у котеджі за добу коштує 160 гривень. Номер із туалетом та душем на вулиці 90 гривень. Обід — майже 30.

У селі над скелястим берегом стоїть стара дерев"яна церква та оборонна вежа. Неподалік — млин ХІХ ст. Родзинка місцини — пам"ятка архітектури маєток Потоцьких, парк та родинна усипальниця.

Тур вихідного дня Наддністер"ям пропонує і вінницька агенція "Меркурій".

— Їдемо до села Лядова Могилів-Подільського району, — розповідає директор агенції Олександр Рубан, 39 років. — Там скельний чоловічий монастир над Дністром. Далі село Бронниця — надзвичайно красиве. Через Дністер видно Молдову. Під вечір вирушаємо у Бушу Ямпільського району, де є пам"ятки археології, останки фортеці.

Зупиняються туристи в Букатинці.

— Там скульптор Олексій Альошкін викупив п"ять хат-мазанок і створив у кожній із них музей, — веде далі Рубан. — У хатах багато українських старовинних речей. Гості ночують у них.

Коштує тур вихідного дня з однією ночівлею 150 грн із людини. У скульптора можна зупинитися і приватно.

Більше про місця для проживання туристів на Вінниччині дізнатися не вдалося. В Інтернеті інформації про них немає. Туристичних довідників у магазинах не пропонують.

Щодо місць для туристів кореспондент "ГПУ" кілька днів марно намагалася поговорити із чиновниками обласного та міського управлінь туризму.

— Якщо чесно, — говорить директор "Укрвінітуру", — то влаштовувати відпочинок туристів в області поки не дуже виходить. Ніяких новинок. Область спільно із приватними фірмами мали б розробити програми, маршрути, якісь пропозиції вносити.

Кажуть, на всеукраїнських туристичних виставках область почала активно брати участь. Багато районів друкують рекламні брошурки. Та де їх може дістати турист, залишається загадкою.

×