четвер, 03 липня 2008 20:30

На 80 гектарах отець Олексій вирощує сою

Автор: фото: Інна ЧЕРВІНЧУК
  Олексій Дон із села Іванів Теплицького району біля власного комбайна ”Нива”. Чоловік придбав його за гроші, позичені в односельців і родичів
Олексій Дон із села Іванів Теплицького району біля власного комбайна ”Нива”. Чоловік придбав його за гроші, позичені в односельців і родичів

Сьомий рік 42-річний священик Олексій Дон із села Іванів Теплицького району за сумісництвом фермер.

— Починав із 20 гектарів, — розповідає чоловік. — Спочатку взяв паї батьків і родичів.

Чоловік одразу придбав комбайн "Нива", зернову та бурякову сівалки, новий трактор МТЗ-800 92, борони.

— Гроші позичав у людей. Спонсором виступила й родичка з Італії, — продовжує. — Не хотів заходити з державою. У нас в такі ігри грати не варто. От коли я навчався в Уманському сільськогосподарському інституті, був на практиці в Польщі. Їдеш дорогою — бачиш: у того 5 гектарів поля, в іншого — 10, є й по 100–200. І ніхто не хвилюється, як збути вирощене, за завтрашній день, коли недорід. Якщо в тебе господарство збиткове, Дорадницький центр підкаже, чим займатися надалі.

Обробляє Олексій Дон 110 га. Уклав договори оренди із 33 односельцями. Із ними розраховується зерном: тонна за пай. Люди задоволені.

На 30 га фермер сіє пшеницю та ячмінь. Решта 80 га під соєю ранніх канадських сортів Діжон та Супра. Насіння купує в спеціалізованому господарстві Глобиного на Полтавщині. До Нового року брав сою по 4200 грн/т. Навіть у посушливе літо має до 20 ц/га при середній урожайності по країні — 14,6. Коли сприятлива погода — отримує 30 ц/га й більше.

За придбане в паспортизованих господарствах насіння еліти й першої репродукції державою передбачена компенсація частини його вартості.

— Торік я отримав відшкодування по 800 гривень від закупленої тонни, — каже. — Це непогано. Мав чим компенсувати витрати на обробіток.

58-річна Генефа Козлова із села Куманівка Козятинського району третій рік не може добитися від орендаря, щоб їй виділили пай для користування землею.

— Моя ділянка та ділянка чоловіка знаходяться в кінці поля. Із одного боку річка, з іншого посадка, — пояснює жінка. — Два роки тому я висловила бажання засіювати власноруч, підготувала всі документи. Та орендар не хоче зробити нам під"їзд. Там дорога має йти через усе поле.

Козлова подала заяву до суду. Засідання відкладається третій рік.

— Торік орендар засіяв все поле, а нашу ділянку лишив, — каже Генефа Козлова. — У кінці року виплатив нам компенсацію. Але навесні знову дороги не дав. Ми закупили насіння пшениці для посіву, воно пропало, бо орендар не дав проїхати по його землі, щоб посіяти.

Орендовані землі власник засіяв просом, людям пояснив, що пшеницю та просо поряд сіяти не можна.

— При розподілі землі на паї в проекті закладається під"їзд до кожної ділянки, — пояснює 32-річний Олександр Королюк, начальник відділу оцінки та ринку землі обласного управління земельних ресурсів. — Зрозуміло, що ніхто не хоче, щоб по його полі їздили чужі машини чи ходили люди. Якщо орендатор сусідніх полів відмовляється прокласти дорогу, власник може подати в суд. Тоді вже суд вирішуватиме, чи потрібна там дорога і де її прокладати. Взагалі всі спори з приводу паїв вирішуються виключно судом.

Коли ділянка виділена, засівати її можна будь-чим.

— І ніхто не може вказувати власнику землі, що на ній сіяти, — запевняє Королюк. — Згідно з законом селяни мають право самі господарювати на своїй землі так, як вважають за потрібне.

Закон зобов"язує використовувати землю за призначенням, тобто засівати й обробляти її, та не порушувати права власників сусідніх наділів.

Інколи сільськогосподарські культури на одному полі заважають культурам на сусідньому полі. У такому випадку постраждалий може звернутися до суду та вимагати від сусіда відшкодування збитків.

На Вінниччині 488 400 людей мають право отримати земельний пай. 97% вже оформили акт на право власності на землю. Але лише 24 715 осіб виявили бажання самостійно працювати на цій землі та потурбувалися про виділення паю в натурі.

На думку працівників обласного управління земельних ресурсів, жителі сіл не поспішають забирати землю тому, що збільшили орендну плату. Живуть у селах здебільшого пенсіонери, тому їм зручніше отримувати плату за користування їхньою землею, ніж працювати на ній самим.

Найчастіше при виділенні паю в натурі селяни мають проблеми з орендарями. Якщо строк дії договору закінчився, власникові паю протягом місяця потрібно написати орендареві листа. Відсилати його краще цінним листом із повідомленням і чек зберігати в себе. Якщо такого письмового прохання розірвати договір не було, орендар може продовжувати користуватися землею. Договір у такому разі вважають продовженим на тих же умовах, на той же термін. Розірвати угоду в односторонньому порядку не можна. Доведеться чекати, доки не пройде новий строк.

Олена Дячко на земельному паї вирощує полуницю

"Я свій пай засадила клубнікою, — розповідає вінничанка Олена Дячко, 35 років. — Садила реманентний сорт. Маємо ягоди з ранньої весни до пізньої осені. І прибутки хороші".
Жінка успадкувала свій пай у селі Лука Мелешківська Вінницького району від батьків. В оренду його не здавала.
— Перший рік засіяла просом, але врожай не вродив через посуху, — розповідає Олена. — Тоді побачила по телевізору передачу про голландців, які вирощують клубніку, і рішила собі попробувати.
Вкладені гроші на розсаду повернулися за два роки.
— Це через те, що кроплю клубнічку, беру для неї спеціальні добрива, поливаємо практично щодня, — додає Олена.
Жінка обробляє лише частину поля. Щороку на необробленій розсаджує полуницю. На рік має 70–80 тис. грн прибутку.
— Зараз як подивлюся, що селянам із землі копійки виплачують, то мені їх шкода, — додає Олена. — Краще самому вкласти гроші й вирощувати щось на землі.

Зараз ви читаєте новину «На 80 гектарах отець Олексій вирощує сою». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі