Цій фотографії 74 роки. На ній — бригади комсомольців села Пикові Калинівського району. Під яблунями обговорюють збір врожаю пшениці.

У 1934-му, після Голодомору, це була найважливіша подія села. У руках чоловіків — записники. Вони занотовують вказівки секретаря та кількість зібраного врожаю. Чекають інших односельців, щоб разом йти в поле. У центрі сидить секретар комсомольської організації села Меланія Шнайдер із кучерявим волоссям заплетеним у дві коси. Їй 21 рік. Історію знімку розповідає її 59-річний внучатий племінник В"ячеслав Мельник із Пикова Калинівського району.

— Бабуся розповідала, що хліб збирали вручну. Жінки серпами жали, чоловіки — косами, — каже Мельник. — На уборку хліба виходило все село. Ділилися на три бригади. Пожату пшеницю зв"язували в снопи. Тоді цілу зиму в хлівах молотили. Бабця працювала ще й ланковою на буряках. Часто підсівали буряки, щоб земля не пустувала. Була п"ятисотницею. Так називали тих, кому за роботу видавали по 500 центнерів цукрових буряків.

Селяни працювали в полі до ночі. Додому йшли з дозволу Меланії Шнайдер. Дорогою співали українські пісні під балалайку.

— На тій балалайці, що на фото, мене бабця вчила грати, — сміється племінник. — То був другий популярний музичний інструмент після гармошки.

В"ячеслав Мельник згадує її жорсткою. Любила одягати військову форму. 1941-го добровільно пішла на фронт. Її чоловік Андрій Омельченко загинув у бою. Вони познайомилися у Вінниці. Андрій був секретарем райкому партії, Меланія — навчалася на бібліотекаря у технікумі. Дітей у них не було.

Після війни жінка працювала головою сільради. Жила у цивільному шлюбі з секретарем сільради Іваном Бадраком. Дітей теж не мали. Кожне фото, на якому вона була, підписувала.

— Пробивна жінка, — згадує племінник. — Мала великі зв"язки. На то время паспорта чи довідку взяти було тяжко. Вона доставала. Багато книжок читала про війну. Про Жукова, Леніна могла розказати, ніби знала їх лічно.

Якось Меланія Шнайдер не змогла порозумітися із головою колгоспу та бригадирами на полях. Вони їй помстилися — виключили з Комуністичної партії.

— Це для неї був сильний удар. Щоб її виправдали, возила хабарі в Київ, — продовжує. — Справедлива була жінка. Не давала красти. Перед смертю востановилася в партії.

Меланія померла у 90 років, 2003-го. На похорон зібрала 6 тис. грн.

У Калинівському відділі міліції висить картина "Афродита кохання" з Дерезденського музею. На ній зображено жінку з оголеними плечима з білявим кучерявим волоссям. Навкруги маленькі ангели. Це полотно Меланія Шнайдер привезла з війни. Вона звільняла Дрезден. Картину подарувала 1999 року колишньому дільничому села Петру Скічку.

×