Підприємець із райцентру Тиврів Костянтин Гавриш, 52 роки, минулого тижня на річці Південний Буг запустив водяного млина із камінними жорнами. Поряд працює електричний.
— Як рівень води піднімається — крутиться дерев"яне колесо, — пояснює робітник млина 45-річний Олександр Дроздюк. — Колись тут була дамба, унизу гідроелектростанція. Давала світло на півсела. Дамбу знесло під час повені 1970-х. Щоб її відбудувати треба півмільйона, а може й більше. Тому водяний працює лише в сезон дощів, як вода в річці піднімається.
Борошно переважно перемелюють на електромлині. Підприємець каже, водяний працюватиме заради втіхи. За кілька років власник планує відновити греблю та запустити електростанцію.
— Тоді водяний млин працюватиме на повну потужність, — розповідає Костянтин Гавриш. — Із часом хочу поміняти на ньому жорна. Треба відбудувати старе аварійне приміщення.
До млина підводою під"їздить чоловік. На возі шість мішків пшениці. Запитую, чи не хоче скористатися водяним млином.
— Нє, він довго меле й відходу багато, — пояснює. — На електричному з 100 кілограм зерна буде півцентнера муки вищого сорту та 25 кіл першого сорту й ще дерті. А з водяного десь буде 50 кіл дерті й 25 харошої муки.
Скільки грошей підприємець уклав у реконструкцію — не каже. Але перемелювати борошно на водяному млині можна безкоштовно. За помол на електричному бере 16 грн за 100 кг зерна.
— Багато людей приходить, — продовжує Гавриш. — У Тиврові млина не було 5 років. Люди возили зерно у Вінницю чи в Гнівань. Там дорожче й чергу треба вистояти.
Костянтин Гавриш незабаром відкриє пекарню. На ній буде 50 робочих місць.
— Поставлю сучасне економне обладнання. Людям дам хорошу зарплату, — ділиться планами. — Усе вже є. Зараз набираю працівників і чекаю спеціалістів із підключення.
3 
35413
Коментарі