Наприкінці квітня в місті Бар на Вінниччині відкрився міський центр соціально-психологічної реабілітації молоді з функціональними обмеженнями "Еверест". Його працівники зібрали в цьому 20 інвалідів віком від 7 до 35 років. За місяць керівництво "Евересту" вирішило зробити виставку дитячих робіт і відзначити кращих вихованців.
30-річна Тетяна Сотова розплакалася, коли її нагородили грамотою за перше місце. До жінки підбігли дві волонтерки й почали втирати їй сльози. Тетяна пригортала грамоту і не хотіла її віддавати, навіть, коли сльози почали капати на папір. Жінка від народження хвора на ДЦП. У неї порушена координація рухів. Її мова незрозуміла. Сотова ледь тримається на ногах.
— Вона ніколи не участувала в конкурсах, її ніколи ніхто не нагороджував, — пригортає голову доньки Наталя Сотова. — Того розплакалася. Раніше в нашому місці не було такого центру, де діти-інваліди могли б зустрічатися.
Картину "Метелик", за яку Тетяну відзначили грамотою, вона робила місяць. На картонному папері у вигляді метелика наклеєні зім"яті в кульки кольорові шматочки серветок.
— Це її в центрі навчили таке робити, — просить показати, як робила кольорові шарики мати Тетяни. — Щодня її сюди привожу. Тут їй цікаво, бо може спілкуватися. Ввечері додому не хоче йти, так подобається. А раніше вона вдома сиділа, де ж друзів знайдеш?
Інших дітей за грамотами підводять волонтери, бо вихованці не можуть підійти. Галину Алієву нагороджують грамотою за вишиту хрестиком картину. Її дівчина створювала за допомогою соціальних працівників протягом трьох років. У центрі реабілітації Галина хоче вишити більше полотно.
— Я ще клею на бумазі, — важко вимовляє слова Галина і просить волонтера показати її аплікації.
Голова Барської райадміністрації 60-річний Павло Марцинковський пообіцяв найближчим часом реорганізувати центр реабілітації з міського в районний. Поки що "Еверест" можуть відвідувати лише інваліди з Бара. Нині в районі проживає понад 300 молодих інвалідів.
— Цим дітям важко добиратися до райцентру, — звертається до керівництва району директор центру реабілітації Тетяна Марущак. — Приводити й відводити їх потрібно щодня, у нас же денний графік роботи. Нам так потрібен автомобіль.
2 
35413
Коментарі