"То збоку в кінному спорті видається все просто. Насправді тут змагаються дві душі, два характери. І кінь і людина хочуть показати своє "я", — говорить керівник кінноспортивного клубу "Брацлав" у Немирівському районі МиколаСога, 29 років.
Кінним спортом займається з 14 років. До переїзду у Брацлав працював на кінних заводах Олександрії на Кіровоградщині, в Житомирі та Харкові.
Чотири місяці тому кінно-спортивний клуб відкрили за сприяння підприємства "Брацлав", яке виробляє доїльні апарати та обладнання для тваринництва.
— Друзі знали про мою дитячу мрію і подарували мені ваговоза на кличку Віртуоз, — каже директор підприємства Петро Михайленко, 33 років. — Він і став родоначальником стайні. Потім з"явилися Заріна, Фердинанд, Бабіт, Графиня. Зараз маємо 10 своїх коней і ще двох люди поставили до нас на утримання. Це коні української верхової породи. Є також німецької породи та один орловський рисак.
Заняття з верхової їзди проводять безкоштовно. Приймаючи на тренування дітей, беруть розписки від батьків. Кінний спорт — травматичний.
Беруть розписки від батьків
На манежі їздить верхи 18-річна Вікторія Слободянюк.
— Рівніше спину тримай! — гукає їй тренер. — Поки що в мене дві учениці. Віка — місцева, а на вихідні приїздить ще жінка з Вінниці. Дивує, що хлопці до нас не йдуть. Ідея клубу — заохочувати молодь до занять кінним спортом. Аби вони кидали свої комп"ютери і хоча б трішки поверталися до природи. Хочемо також відкрити тут реабілітаційний центр для інвалідів із церебральним паралічем.
— Ну, хіба не красень! — каже Микола Сога про коня, на якому їздить дівчина. — Це Корнет, йому 7 років. Його батько — Корнет Оболенський — найкращий на сьогодні кінь, виступає в Німеччині. Спортсмен Людгер Бербаум, який скаче на ньому, сплачує Україні за оренду коня шалені гроші.
Коментарі
4