У середу трубач Григорій Антонюк, 61 рік, стояв на вулиці Соборній навпроти Вінницького міськвиконкому. Тачкою привіз програвач, колонки. Під"єднав їх до великого акумулятора. Залунала класична музика.
— Так дають більше грошей, — ніяково відказує чоловік. — Раньше грав тільки на трубі, тоді на мене практично ніхто не звертав уваги. Зараз кожен, хто не йде, обертається.
Перед чоловіком лежить відкритий футляр від скрипки. У ньому дрібні гроші. Дві дівчини, що йшли дорогою, зупиняються на кілька секунд. Кидають по гривні.
— Це він класно придумав, — повертається студентка Ірина. Свого прізвища вона не називає. — Розвернулися подивитися, на чому ж то він грає. Дуже звук хороший. Навіть у Києві такого не чула.
Ідею заробляння вуличними виступами підказав Григорієві товариш із Москви.
— Він поміг придбати апаратуру, — розповідає трубач. — Усе беушне, але професійне. Навіть акумулятор тримає більше трьох годин. Тєлєжку позичив у сусідки, вона на базарі торгує.
Григорій грає лише в гарну погоду. Заробляє 80–120 грн за день. Іноді їздить до Києва, там йому кидають до 350 грн.
— Якось чоловік дав 100 баксів, — усміхається Антонюк. — Багатий такий, у костюмі гарному. Сказав, що посварився із дружиною і попросив зіграти "Владимирский централ".
Раніше Григорій грав у військовому оркестрі в Могилеві-Подільському. Перша дружина померла. Чоловік переїхав жити у Вінницю до другої.
Коментарі