Терапевт Вінницької райлікарні 45-річний Віктор Тарасюк понад 20 років займається гомеопатією. Це метод індивідуального лікування, метою якого є стимуляція організму до самовилікування шляхом впливу малими дозами речовин. Ліки підбирають строго індивідуально.
— Гомеопатичні ліки — крихітні, схожі на крупинки, пігулки. Але вони дуже дієві, — продовжує Віктор Олександрович. — У 1982-му за їх допомогою моє розхитане здоров"я поправив співробітник Київського інституту травматології Леонід Плотник. Я тоді навчався на другому курсі Вінницького медінституту і зацікавився гомеопатією. Моїми наставниками були гомеопат Тетяна Попова й Олена Жукова — онучка православного священика Іоанна Дубровського із Глухівців Козятинського району. Він мав медичну освіту і товаришував з академіком Філатовим. Старожили із Глухівців розповідали, що до отця Іоанна стояли такі черги, що дерева на вулиці були відполіровані спинами людей. У Російській імперії гомеопатія зародилася в Тульчині, у військовому госпіталі поряд із суворовськими казармами.
Тарасюк каже, що в СРСР гомеопатія була поза законом. Пацієнти-можновладці під вигаданими іменами лікувалися в підпільних гомеопатів.
— Сьогодні гомеопатію легалізували, — розповідає Віктор Олександрович. — Але фармацевтична мафія витісняє її. Не сприймають її і багато ортодоксальних медиків. Один мій старший колега відверто глумився, поки алергію його онуків не вилікували саме гомеопатичними засобами.
Антибіотики потрібні людині один-два рази за все життя
Тарасюк наводить статистичні дані:
— Захворівши, 70–80 відсотків жителів Німеччини звертаються до гомеопатів. У нас же до гомеопатів іде один відсоток.
Гомеопатією можна лікувати практично всі хвороби. Навіть ті, які лікують оперативним втручанням. Тарасюк, наприклад, допоміг півторарічному хлопчику з мозковою гематомою уникнути операції голови.
— Якось до мене звернулася жінка з Вінницьких Хуторів. Мала камені в нирках, — продовжує лікар. — У лікарні сказали: не хочете втратити нирку — продавайте свиню, щоб вистачило на операцію. Я виписав їй ліки, а через рік привезла до мене свою родичку і дуже дякувала. Каже: "Ми живемо в селі, туалет надворі. Узимку ходимо в сінях на відро. Одного разу мене сильно зарізало всередині. Пішла на відро і почула, як у відро цокнув камінець. О, думаю, то наших тисячу гривень упало і свиня залишилася жива".
Лікар стверджує, що головне — правильно підібрати препарат. Розповідає, як вилікував задавнену екзему в жителя Могилева-Подільського.
— На болячку чоловік страждав 16 років. Я прописав йому ліки, і за кілька місяців був повний ефект.
Гомеопати не мають права лікувати інфекційні, венеричні, онкологічні та психічні хвороби.
— Але як людина у крайнощах, як їй відмовити? — каже лікар. — Якось прийшла молода жінка з Нагорного Карабаху. Застудилася, коли переходила гірські річки, перенервувала, заробила туберкульоз. У мене вилікувалася. Ще й здорову дівчинку після всього народила.
Тарасюку важко лікувати тих, хто бездумно вживає антибіотики та гормональні препарати.
— Я розділяю точку зору американського лікаря Мендельсона, що антибіотики потрібні людині один-два рази за все життя. Гомеопатія є вихователем природних сил організму. Вона не робить нічого замість організму, не стає конкурентом імунітету.
Коментарі
9