Георгій Курков пам"ятає смак білого борщу

На кухні свого приватного будинку у Вінниці Георгій Курков готує салат ”Життєвий”. Називає його так, бо там життєво важливі компоненти: варена селера, твердий сир, шинка, цибуля, яблука, кукурудза, спеції та майонез — Автор: фото: Тамара ТИСЯЧНА

Художній керівник вінницького камерного оркестру "Арката" 54-річний Георгій Курков познайомився з майбутньою дружиною Єлизаветою на виставці робіт прибалтійських художників у Києві. Як виявилося, молоді люди жили в одному гуртожитку. Це було 32 роки тому. Нині у подружжя двоє дітей — 31-річна Катерина та Ігор, 21 рік.

— От кажуть: побут убиває кохання. То брехня! — заперечує Георгій Володимирович. — Звісно, якщо бачиш дівчину тільки, як вона намальована, то вдома вона видаватиметься простою й нецікавою. А я бачив Єлизавету щодня в гуртожитку. Маю пораду: якщо ти побачив дівчину зранку ненамальовану й вона тобі подобається, можна женитися. Річ не в тім, із ким хочеш спати, а з ким хочеш прокидатися.

Як вирішуєте суперечки?

— Жінка мусить робити так, як сказав чоловік. От кажу: треба так і так. Вона скаже: "Добре, милий, але якщо ми зробимо отак, буде краще". І милий думає: "Справді, так добре". Але все одно моє зверху, бо я дав своє добро.

Коли дружина була вагітна сином, ви доглядали за донькою. Тяжко було?

— Я міг взяти її і піти до друзів на пиво. Або сходити до лісу, щось розказати. Вона мене вражала: "Папа, Шуман — классный композитор. Я когда играю эту его "Первую утрату", мне становится грустно, аж плакать хочется".

Річ не в тім, із ким хочеш спати

Часто бачитеся з онуком?

— Кажуть, онуки ближчі, ніж діти. Я не згоден. З онуком Глібом, йому 3 роки, у мене теж гарні стосунки. Але знаю, що це дитина своїх тата й мами. Якось узяв його на руки й думаю: "Да, в ролі тата зараз почувався б погано". У молодості візьмеш дитину на руки, ще щось робиш, думаєш. Зараз уже не те.

Ви багато подорожуєте. Які страви національних кухонь сподобалися?

— У Болгарії найбільше вразив смак олії з гарбузових зерен. Із нею та оцтом подавали величезне листя салату. У Польщі сподобався барщ — це гарячий буряковий сік, гострий та зі специфічним смаком.

Продовжіть речення: "Смак, який пам"ятаю з дитинства, це..."

— Молода щойно зварена картопля, полита топленим салом і з гладущиком кислого молока, з окрайцем свіжоспеченого хліба. А ще досі згадую білий борщ, який малим їв у свого дядька в Барському районі.