вівторок, 09 вересня 2008 18:17

Галина Лагуцька переховувала солдата в пічці

Автор: фото: Михайло ПЕРКОВ
  У меморіальному комплексі ”Поле пам’яті” міста Славута Хмельницької області біля ями з похованням 993 радянських військових стоїть Галина Лагуцька. Поруч із нею син Казимир, 54 роки, та онук Андрій, 8 років. Під час війни жінка міняла у голодних німців на
У меморіальному комплексі ”Поле пам’яті” міста Славута Хмельницької області біля ями з похованням 993 радянських військових стоїть Галина Лагуцька. Поруч із нею син Казимир, 54 роки, та онук Андрій, 8 років. Під час війни жінка міняла у голодних німців на

2 вересня на території меморіального комплексу "Поле пам"яті" в місті Славута на Хмельниччині перепоховали останки 993 радянських військовополонених. Вони загинули в концтаборі у Вінниці під час Другої світової. Навпроти в братській могилі перепоховали 226 військовополонених німців, які померли в таборі НКВС у Пущі-Водиці на Київщині.

— Минулого року на території колишнього табору для радянських військовополонених створили міжнародний меморіал жертвам Другої світової війни, — розповідає директор Славутського історичного музею Станіслав Ковальчук, 71 рік. — Концтабір "Грослазарет-301" був центральним на Правобережній Україні. Тут загинуло 150 тисяч військовополонених.

Із України сюди везуть на перепоховання загиблих у Великій Вітчизняній війні.

— За 15 років роботи ми перезахоронили 110 тисяч німецьких солдатів, — каже директор представництва німецького Народного союзу Ульріх Шредер. — Шкода, що не можна визначити імені кожного. Зате в нас є списки, і ми встановимо пам"ятну дошку. Родичі з Германії можуть приїжджати на могили близьких.

Із 12 тис. військовополонених, які загинули у Вінницькому концтаборі, вдалося відшукати 46 солдатських жетонів. По них встановили ім"я тільки одного — Панасюка Івана Олексійовича, 1905 року народження. На перепохованні була його онука.

— У родині дідуся поважали, — ділиться 43-річна Валентина Кирилюк із міста Жашків на Черкащині. — У нього була вища освіта, працював комівояжером. Часто бував за кордоном, знав кілька іноземних мов. 1941 року його забрали на фронт. Із тих пір про нього не було жодної звістки.

На вшанування запросили Галину Лагуцьку, 76 років. Вона під час війни вимінювала полонених на продукти харчування.

— 1942-го мені було десять, — розповідає Галина Іванівна. — Голодали навіть німці, що плєнних стерегли. Я купила десяток яєць і 200 грам масла. За них викупила дядька й ще двох плєнних. Чоловіка замурували в пічці. Він там прожив цілу зиму. Навесні, коли розібрали стіну, мав бороду до пояса. Пішов у партизани. А в сусідній кімнаті жив німецький генерал. Дядько помер кілька років тому. Попав під поїзд.

Представник Росії, капітан першого рангу, посперечався з губернатором Хмельниччини. Під час перепоховання звучали гімни України та Німеччини. Російський військовий вважав, що мав звучати гімн СРСР. Нині він є гімном Росії.

— Они же шли в бой под советским флагом и гимном, — пояснює чоловік. — Это будет доложено моему руководству.

Кожного німецького військовополоненого ховали в окремій картонній труні. Останки 993 радянських солдатів поховали в ста дерев"яних трунах.

Зараз ви читаєте новину «Галина Лагуцька переховувала солдата в пічці». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі