У Вінницькому обласному центрі зайнятості на березень прогнозують пік безробіття. Селян на облік не ставлять. Люди шукають, як підробити із найменшим капіталовкладенням. "ГПУ" дослідила, які власні справи можна відкрити з незначним стартовим капіталом, без спеціальних професійних навичок і які під час кризи дають стабільний прибуток.
29-річна Мирослава Мушинська з подругою Лілією Булегою відкрили фірму з організації дитячих свят. У справу жінки вклали 3,5 тис. грн. На них придбали 20 костюмів казкових героїв. Зняли офіс у Вінниці по вул Кропивницького, за який щомісячно платять майже тисячу гривень. Щотижня мають чотири-п"ять замовлень. Кажуть, криза на їхній діяльності не позначилася.
Жінки дослідили: серед фірм, що організовують дитячі свята, у місті невелика конкуренція.
— Їх можна по пальцях перелічити, — каже Мирослава. — Та далеко не кожен на таку роботу погодиться. Тут мало любити дітей. Треба ще постійно щось новеньке придумувати. Уміти організувати й зацікавити малюків. І незалежно від настрою вміти їх розсмішити. Це не легкий хліб. Інколи трапляються важкі діти.
Щотижня доводиться витрачати по 200–300 грн на оновлення костюмів і гриму. За годину роботи беруть по 250 грн.
— Із цих грошей 40–50 гривень одразу витрачаю на подарунки й сюрпризи дітям, яких розважатиму. Бо маю принцип: кожна дитина на святі має отримати сюрприз. Ще 50 гривень відкладаю на оновлення костюмів, 50 гривень — на оренду офісу. Решту ділимо навпіл. Це 40–50 гривень кожній. Але якщо батькам подобається наша робота, вони навіть чайові дають.
Олександр Олівінський на початку осені відкрив фотостудію. Заробляє, фотографуючи дитячі свята, ювілеї й весілля.
— Криза не криза, а ювілеї, весілля і хрестини ніхто не скасовував, — говорить 27-річний Олександр. — Купив фотоапарат і студійне світло, витратив 15 тисяч гривень. Маю власний автомобіль, тому виїжджаю в райони. Домовився з кількома сільськими садочками, роблю художні фото для дітей. За фото розміром 15 на 21 беру 10 гривень. Загальне фото групи продаю за 20 гривень. Із цього щомісяця маю 1000–1500 гривень. За зйомку весілля беру від 500 гривень.
Фотограф порахував, що за півтора року витрати на апаратуру окупляться. Додатково замовив рекламу на телебаченні й радіо. Каже, без цього працювати не можна.
Власники газетних кіосків кажуть, що у фінансову кризу зріс попит на періодичні видання й газети з оголошеннями про роботу.
— Минулого тижня розібрали київську газету "Авізо", за день продала 30 штук і питали ще, — розказує продавець Світлана, 58 років, прізвище просить не називати. — Зараз мої прибутки збільшилися, правда, й газети подорожчали. Люди почали відмовлятися від кольорових журналів, беруть газети з новинами. Навіть від програм відмовляються.
Світлана каже, що найбільший виторг вона має у вихідні.
— За суботу-неділю можу вторгувати понад 500 гривень, — пояснює. — На місяць маю чистого прибутку 2 тисячі гривень. На закупівлю газет і журналів щотижня потрібно півтори тисячі. Возимо все власною машиною.
Відкрити справу новачкам нескладно
Відкрити справу новачкам нескладно. Біля будь-якої газетної точки можна взяти координати власника. Він допоможе організувати місце під кіоск і підкаже, де брати газети.
— Можна навіть домовитися, щоб брати газети у кредит, — додає Світлана.
Вінничанин 35-річний Тарас Іщенко скуповує бізнесові ідеї. Каже, що на цьому можна непогано заробляти:
— За шість років, відколи почав займатися цією справою, побудував двоповерховий дім, купив джип, одягнувся, — показує швейцарський годинник із позолотою. — Раніше працював програмістом. Ідея мого бізнесу проста: я купую у людей цікаві ідеї для власного бізнесу, докручую їх, вичитую додаткову інформацію і продаю за кордон. На одній справі можу заробити кілька тисяч баксів.
Остання з вигідних ідей — вирощування лікарських трав.
— До мене років зо два тому прийшов чоловік із села і приніс цю ідею. За неї заплатив тисячу доларів, а продав готову справу бізнесменові за 10 тисяч доларів. Правда, для того, щоб її продати, перекинув купу інтернету, дізнався, наскільки це вигідно, де взяти насіння, які особливості догляду, які добрива потрібно. Записав усе на диск і продав бізнесменові з Голландії.
Чоловік пояснює, якщо на 20 сотках посіяти лікарські трави, то отримаєш прибутку 2000 грн.
Тарас упевнений, що скуповувати бізнесові ідеї може будь-хто.
— Головне — мати підвішений язик і гарну смекалку, — сміється. — І не думайте, що я зразу плачу гроші за будь-які ідеї. Спочатку зустрічаюся з людиною, розпитую, пробую торгуватися.
У період кризи до Іщенка почало звертатись приблизно 20 людей на тиждень із власними ідеями.
— Приносять переважно старі, — пояснює. — Відкрити кав"ярню, вирощувати сою, зробити піцерію, зайнятися прибиранням будинків, поставити газетні кіоски. Такі ідеї не купую.
На власну справу банки не дають кредитів
— Хотів узяти тисячу доларів на відкриття фотостудії, але в банках, куди звертався, мені відмовили, — каже вінничанин Олександр Олівінський, 27 років. — Єдине місце, де пообіцяли гроші — кредитна спілка, але під 44 відсотки річних.
Банки призупинили кредитування малого та середнього бізнесу в грудні минулого року. Обіцяють відновити його наприкінці весни.
У Вінниці почали закривати невеликі магазини взуття, дитячих товарів і сувенірної продукції, які розташовані в нелюдних місцях.
Катерина Лаврись закрила свій магазин "Взуття" на вул. Фрунзе наприкінці січня. Тепер планує займатися домашнім господарством. Залишки товару продасть знайомим оптовикам.
У рекламних газетах роблять знижки рекламодавцям понад 50%. Фахівці газетного бізнесу зауважують, що в кризу виживуть лише розкручені бренди.
4 
35413
Коментарі