Раз на місяць вихованці Вінницького дитсадка N39 ідуть до обласного художнього музею. Під час екскурсії їм розповідають про картини. У залі розстеляють килимок, і дошкільнята навсидячки слухають розповіді про мистецтво.

Науковий співробітник музею 25-річна Олена Стьобало каже, що дітей треба змалечку привчати до мистецтва.

— Вони швидко сприймають увесь матеріал, — зазначає Олена. — До класу п"ятого будуть точно пам"ятати жанри, стилі. Краще орієнтуватимуться у художньому світі.

У групі 40-річної виховательки Ірини Шевченко 26 хлопчиків і шість дівчаток. Жінка переконана, що заняття в музеї змінюють дітей.

— Вони стали спокійнішими, добрішими, — розповідає вихователька. — Хлопці менше б"ються між собою.

Діти переповідають про картини няням та батькам. Іноді навіть вживають мистецтвознавчі терміни.

— Батьки забирають їх додому, а вони з порога кричать їм, що були в музеї, — сміється Ірина Шевченко. — Один хлопчик прибіг до мами й каже: "Я сьогодні в музеї бачив Бога".

Дошкільнятам дають завдання. Попросили принести із дому люстерка.

— Ми малювали портрет, — задумливо говорить 5-річний Павлик Коник.

До нього підбігає брат-близнюк Петрик.

— Не портрет, а автопортрет, — уточнює. — Я дивився трохи на Пєтю, трохи в дзеркало, — продовжує Павлик, — але шось портрет не вийшов похожим.

Садок N39 — єдиний у Вінниці співпрацює із музеєм. Наступного року до них мають долучитися ще кілька дошкільних закладів.

×