П"ятнадцять років тому подався за кордон купляти машину. Тільки виїхали з хлопцями з авторинку в Дрездені, як російський рекет зняв із кожного "носа" по 50 марок. На німецькій митниці довелося заплатити стільки ж. Польські поліцейські заправили з кожного авто по півтора мільйона злотих.
Згадав про це, коли недавно їздив у село Печеру Тульчинського району до колишнього заваптекою Арсена Гарматюка. Хотів, щоби той поділився секретами лікування травами. Аби не рулити вузенькою вуличкою, залишив автомобіль у центрі села.
Не минуло й півгодини, як прибігає якийсь хлопчак: "Якщо через п"ять хвилин ви не будете коло автомашини, її відвезуть на штрафмайданчик у Немирів".
Біля "форда" кругами ходили даїшники.
— А чого це ваша машина не внесена у наш комп"ютер? — суворо питає капітан у погонах.
Біля "форда" кругами ходили даїшники
— Звідкіля мені знати, внесли ви чи ні? — пробував відбитися я. Моє авто зареєстроване, за нього сплачено страховку.
— Що з ним возитися, підчіплюємо на буксир, — наполягав старший.
Випросив не забирати машини, дати шанс завтра приїхати до начальника Тульчинського ДАІ й усе з"ясувати на місці.
Ранком переступив поріг високого кабінету. Виявилося, що комп"ютер, в якому були дані про моє авто, згорів. А якби не обстоював своє, то довелося б викласти кругленьку суму за стоянку на штрафмайданчику.
4 
35413
Коментарі