Минулого четверга в День Збройних сил України військова частина окремого полку зв"язку у Вінниці мала святковий обід. О 13.30 біля вхідних дверей їдальні вишикувалися понад 60 солдатів. Проходять по одному, не штовхаються. У прохолодній їдальні роздягаються неохоче. Батареї ледь теплі.

— О, сьогодні в нас десерт є — канфєти, — весело вигукує з дверей столової 18-річний Сергій Довгань і йде до залізної стійки по обід.

У тарілках парує розсольник. На друге — гречана каша з котлетою, вінегрет. На підносі лежать два види печива — з кремом і звичайне до чаю.

Хлопці підходять по печиво. Працівниця їдальні дозволяє брати тільки по три штуки. Подає кожному по дві цукерки "Ромашка" та одну "Ластівка". Сергій питає, чи можна взяти ще.

— Не можна. Усім порівну, — відказує жінка.

Сергій — родом із Львівщини. Мати його відразу попереджала — приїздити до сина не буде. Солдатських грошей обмаль. Солодке хлопець любить, але купує нечасто.

Чотири місяці тому їжу в частині окремого полку зв"язку почала готувати приватна фірма "Босна" з Києва. Це підприємство виграло тендер на харчування солдат. Воно найняло працівників для їдальні військової частини. Тепер, за словами 38-річного підполковника Олега Татаріна, солдати не заступають у наряди по кухні та не чистять картоплю. Цю роботу "Босні" оплачує Міністерство оборони.

На харчування одного солдата виділяють 29 грн на день. Головний кухар 40-річна Олена Печора каже, що цих коштів достатньо.

— Щодня на одного солдата отримуємо по 200 грамів м"яса та 150 грамів риби. Тричі на день даємо щось м"ясне, — говорить Печора. — Або котлети, або тушкуємо м"ясо, або рибу жаримо.

На свято військовикам у меню додали солодкого.

— Колись м"ясні котлети давали тільки в дні державних свят, — зауважує Олег Татарін.

Солдати розбирають тарілки й одразу запитують, чи є добавка.

— Не хочу ту кашу, вона недобра, — відказує один із них. — Лучше ще одну котлету з"їв би.

Один із хлопців десерт ховає в кишеню.

— Сєрий, цукерки розтануть — і будеш шоколадний заєць, — жартують до нього. — У нас же дєвок немає, щоб з"їсти в тебе шоколад.

В їдальні харчуються лише призовники строкової служби. Контрактники їдять за власний кошт поза частиною.

— Я вдома так не їв, як тута, — розповідає 20-річний Василь Сокол з села Мислині Горохівського району Волинської області. — М"ясо бачив тільки по великих празниках. У нас сім"я дуже бідна. Тут добре наїдаюся, даже трохи поправився.

— На День незалежності, крім цукерок і печива, давали ще банани, — розповідає кухарка. — А на Новий рік будуть мандарини та цукерки.

×