— Після приїзду в СРСР мені багато було незрозуміло. На вулицях валялися трупи померлих від голоду. Коли я спілкувалася з людьми із села, вони розповідали про масові голодні смерті. Я перестала вірити газетам. Огидно було читати. В них все навпаки, — каже мешканка Харкова 26-річна Дорота Федербуш слідчому ГПУ. 1934‑го в її квартирі провели обшук і жінку арештували. Звинуватили в "належності до підпільної контрреволюційної організації, що прагнула повалення радянської влади". Головним доказом її вини вважали щоденник.

Дорота Федербуш родом із міста Борислава, тоді — територія Польщі. Закінчила факультет німецької філології Львівського університету. 1929-го вийшла заміж за члена Комуністичної партії Західної України Івана Чумака. Наступного року через політичні переслідування вони переїхали в Харків. Працювала літературним редактором у Держнацменвидаві.

Побачене у тодішній столиці УСРР записує в щоденник. Звертає увагу на жебраків, голод, страх перед ГПУ і фальшивість радянської пропаганди.

"На приватному ринку прибрали прилавки. Стоїть питання про ліквідацію його взагалі. Замість цього буде доставляти нам продукти кооперація — консерви з гороху, компот, мед і сіль, — пише 3 січня 1933-го. — Подивимося, що буде далі. Газети кричать, що в нас усе в порядку. Мій начальник розгнівався на мене за те, що я сказала, що коли зменшить зарплату, то можна одразу копати собі могилу".

Звертає увагу на масову смертність від голоду. Пише, що померло 30% населення.

"Під час світової війни за чотири роки загинули 10 мільйонів людей, — порівнює. — В Україні від голоду вимерло за рік більше 9 мільйонів. Не вірю, що вони всі були членами контрреволюційної організації. Не маю ніякої поваги до тих людей, які брешуть в очі. Лорка сьогодні, йдучи зі мною, говорила про те, як люди голодують. Говорила пошепки й озираючись, чи не підслуховує хто-небудь. Тьху, яке ганебне боягузтво. У Польщі боялася шпиків — тут чекістів. Відібрані в людей Бог і страх перед потойбічним життям. Богом є соціалізм. Однак соціалізм приніс голод. Молодь зголодніла й каже: дайте нам їжі, ми хочемо наїстися досхочу. Що ви нам говорите про будівництво соціалізму, про майбутнє, коли ми голодуємо".

Дороту Федербуш засудили на п'ять років тюрми. Подальша її доля невідома. Щоденник зберігається в Галузевому державному архіві Служби безпеки України.

×