Тренера збірної України з карате, засновника тернопільської школи карате Віталія Кушнірика поховали 25 березня на Микулинецькому кладовищі в Тернополі. Він помер 23 березня у віці 39 років від раку головного мозку.

— У неділю вранці прокинувся, пішов у ванну кімнату, а коли вийшов, відчув, що починають відмовляти ноги, — зітхає батько Богдан Кушнірик, 65 років. — За кілька хвилин почало відказувати дихання. За 15 хвилин втратив свідомість. І помер у мене на руках.

У Німеччині й Ізраїлі лікарі відмовилися оперувати Кушнірика, бо розуміли, що шансів вижити було надто мало. Медики в Росії взялися лише для того, аби полегшити перебіг хвороби. Без хірургічного втручання у Віталія ще місяць тому почався би параліч.

У Домі скорботи біля Микулинецького кладовища повний зал людей. Біля труни учні Кушнірика в білих кімоно тримають варту. Руки в ліктях зігнуті, кулаки стиснуті, немов перед боєм.

— Він минулого тижня ще на тренування ходив, — згадує учень Володимир Масик. — Ми його батькам скаржились, а він тільки сміявся. Все одно приходив дивитись, як займаємося.

— Як таке може трапитись із людиною, яка не п"є, не курить, займається спортом і виховує дітей, — каже Едуард Єрьоменко, президент Федерації карате України. — Він хороших бійців виховував.

— Ми не знали всієї правди, — розповідає Богдан Кушнірик. — Спочатку лікарі натякнули, що син не проживе і трьох місяців, а потім сказали, що в нього пухлина, яка не є ні доброякісною, ні злоякісною. Лише тепер ми з"ясували, що це була злоякісна пухлина, та ще й прогресуюча. І дійсно — він не прожив і трьох місяців.

Найбільшою мрією Віталія Кушнірика було передати свої знання синові, який народився торік.

×