— Хрещатик — найкоротша центральна вулиця столиці в Європі. Її довжина — 1,2 кілометра, — 32-річна Анна Алексеєва німецькою проводить екскурсію для туристів. Вона у жовтому пуховику. Говорить у гучномовець, супроводжує групу з 15 осіб. Увечері 8 лютого на Хрещатику людно.
— Анька знову німців привезла. Може, кілька бокалів для пива спихну. Вони помішані на літрових кухлях, — говорить жінка в лисячій шубі й шапці-вушанці. Продає сувеніри неподалік.
— Ти думаєш, вона їх до нас поведе? — її напарниця за сусіднім прилавком поправляє матрьошки з портретами Меркель і Трампа. — У неї тепер подруга в переході з'явилася. Дає їй 10 відсотків від виторгу.
— Вчора один білорус у мене блок туалетної бумаги з Путіним купив, — наливає з термоса чашку чаю. — Питав, чи з Лукашенком нічого не маю. А в мене з бацькою влітку тільники були. Треба кілька світерів на пробу замовити. Білоруси до нас зачастили. Виручка в січні просіла вдвічі. Михайлівна за день має більше, ніж я, — киває на жінку, що пропонує перехожим зважитися за 5 грн.
— Я Ваньку с трех лет по разным кружкам таскала, а он как был бездарью, так и остался. А у подружки Софии малой за два года в футбол играть научился. В школу "Динамо" пригласили. У Катьки Сидоренко сын в девятом классе победил на конкурсе изобретений в Германии. Изготовил пылесос для бассейнов, — фарбована білявка займає чергу до кіоску з гарячими напоями.
Тримає кілька пакетів із магазинів одягу. На зимову колекцію там зараз знижки до 70%.
— Может, в "Макдональдс" заскочим? Я бы от гамбургера не отказалась, — каже друга, із накачаними губами. За 80 грн купує глінтвейн для подруги й лате для себе.
— Учора годину в спортзалі потіла. До 8 березня хочу важити 55 кілограмів. В інтернеті з турком познайомилася. Кличе весною до себе в Мармаріс. Заробляє три тисячі доларів на місяць. Хлопців на маму залишу. Мені втрачати нічого. Кирило з поліції йти не хоче. Його вісім тисяч нам вистачає на півмісяця. Для Києва — це не гроші. Вдома другий тиждень не ночує. З напарником хочуть накрити бійцівський клуб під Києвом. Хотіла ще йому роботу підкинути. Під нашим будинком щоранку два пацани в газоні колупаються. Дворнічка ганяла. Вони регочуть, що підсніжники шукають. Мабуть, наркотики ховають. Кирило розказував, як наріки порошок продають. Замовляєш в інтернеті. Скидаєш гроші на карточку, а у відповідь — схема, де шукати "клад". Деякі лишають у камерах схову по супермаркетах. Продавця знайти важко. Покупця можуть посадити на вісім років.
На перехресті вулиць Хрещатик і Богдана Хмельницького понад півсотні людей у черзі по київську перепічку (сосиску в тісті. — ГПУ). Дві продавщиці відпускають чергу за 5 хв. Вусань із барсеткою в руці бере 10 штук. Пригощає двох хлопців у військовій формі.
— Ну що, братики, довго ще до миру?
— Якби нам не заважали, на Донбасі справилися б за півроку. Але вони бояться, що на осінь у Київ прийдемо. Треба розбиратися із прокурорами-путішествєнніками (мова про генпрокурора Юрія Луценка, який із родиною відпочивав на Сейшельських островах за 50 тис. євро. — ГПУ). З нами грузин воює. Сміється з українських політиків, які страх потєряли.
— Як повернетеся, дзвоніть, — лишає хлопцям свої візитки. — Маю фірму із виробництва рекламних банерів і плакатів. Зарплати хороші. Половина контори — колишні атошники.
6 
35413
Коментарі