Відбудували бастіон гетьмана Дорошенка

 

На Богдановій горі у місті Чигирин Черкаської області відбудували бастіон гетьмана Петра Дорошенка.

— Ця споруда — одна зі складових частин фортечного комплексу. Бастіон був основним опорним пунктом під час облоги у 1677–1678 роках. Тоді його побудували за староіталійською фортифікаційною системою. Був такий міцний, що 15 тисяч козаків  могли протистояти 220 тисячам турків, — розповідає генеральний директор Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" Василь Полтавець, 55 років.

Залишки бастіону виявили у 1989–1990 роках, коли науковці Чигирина й Інституту археології Академії наук України проводили розкопки на Богдановій горі.

Відтоді фахівці почали пошуки в архівах України та Санкт-Петербурга. Там розшукали документи про споруду.

— Ми порівняли план знайденої фортеці із записами щоденників Патріка Гордона, які свого часу були надруковані німецькою. Вони зберігалися у краєзнавчому музеї села Стецівка Чигиринського району. Усе зійшлося буквально сантиметр до сантиметра. З"явилася можливість поетапно, повністю й точно відтворити бастіон Дорошенка, — каже Полтавець.

План робіт розробляли старші наукові співробітники Микола Андрущенко та Тетяна Баженова, а також група архітекторів на чолі із Сергієм Кілесо з Київського інституту історії архітектури та містобудування.

Нещодавно будівельники чигиринського "Райагробуду" та черкаського "Мехбуду" завершили роботи.

Тепер працівники Національного історико-культурного заповідника "Чигирин" готують експозицію для музею. Її планують розмістити у підземеллі бастіону. Колись там були склади, де зберігали порох та зброю.

Науковці збирають матеріали, описують ядра, виготовляють копії гармат, щоб показати туристам.

— На відбудову пам"яток часів Богдана Хмельницького витрачено близько 41 мільйона гривень. Відтворено військову канцелярію, зроблено підмурок під будинок гетьмана, будується військова скарбниця. Є проект павільйону над залишками церкви Петра і Павла, що стояла під Богдановою горою. Саме там був похований український митрополит Йосип Тукальський, — ділиться Полтавець.

Він додає, що основною проблемою, як завжди, є кошти. Вони надходять нерегулярно. А зараз держава взагалі припинила фінансування відбудови. Роботи в заповіднику "Чигирин" проводять у рамках програми " Золота підкова Черкащини".

— Коли програма буде виконана, заповідник зможе поповнювати районну  казну. Це уже й зараз помітно. Раніше до міста приїжджав за день один автобус із туристами, а тепер ми зустрічаємо їх по десять, — радіє голова Чигиринської райдержадміністрації 51-річний Петро Литвин.

Він додає, що жителі сіл по дорозі до Чигирина починають відкривати приватні кафе. У самому ж місті розвивається "зелений туризм".

У заповіднику "Чигирин" облаштували сховок

Сучасні мисливці за скарбами — "геокешери" — зробили сховок у заповіднику "Чигирин". Щоб знайти скарб, потрібно виконати завдання, вказані на сайті, та мати мобільний телефон, що підтримує систему супутникової навігації GPS.
У геокешинґ грають любителі історичних та природних об"єктів багатьох країн. У найцікавіших місцях вони ховають різні речі. На інтернет-сторінці описують місцевість, її історію, пам"ятки та як знайти контейнер.
Приміром, у Чигирині потрібно рахувати рядки на гранітному камені, що лежить на вершині Замкової гори, а також кількість бійниць у верхньому ряду бастіону Дорошенка. Значення підставляються у спеціальну формулу і виводяться координати схованки. Там можуть лежати диски, м"які іграшки чи книжки.

Наталка МАКОГОН

×